Скачать

Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах

Зміст

Вступ

1. Проблема визначення фразеологічного звороту

2. Класифікація ФЗ у науковій літературі

2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості

2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом

2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою

2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню

2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей

2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті

3. Перекладацькі стратегії при відтворенні ФЗ у перекладі

4. Наукова концепція

5. Загальна характеристика ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах

5.1 Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській мові

5.2  Семантичні особливості ФЗ на позначення характеру людини в українській мові

5.3 Зіставлення ФЗ на позначення якостей характеру людини за структурою

5.4 Синонімія та антонімія у ФЗ на позначення якостей характеру

5.5 Походження ФЗ на позначення рис характеру людини

5.6 Особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини

Література


Вступ

Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час в ній накопичилась велика кількість висловів, котрі люди вважають вдалими, влучними і гарними. Так і виник особливий шар мови - фразеологія, сукупність стійких висловів, що мають самостійне значення. Вивчення англійської мови широко розповсюджене в нашій країні. Гарне володіння мови, в тому числі і англійської, неможливе без знання її фразеології. Знання фразеології значно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури. За допомогою фразеологічних одиниць (ФЗ), котрі не перекладаються дослівно, а сприймаються переосмислено, посилюється естетичний аспект мови.

Проблема вивчення ФЗ в аспекті зіставлення являється однією із основних при підготовці перекладачів.

Актуальність даної теми зумовлена практичними труднощами, з якими зустрічається перекладач, а також необхідністю вдосконалення теорії перекладу ФЗ.

Проблема перекладу ФЗ досить повно розглянута у роботах Виноградова В.С. (11), Комісарова В.Н. (15), Паршина А. (21). Такі науковці як Шанський Н.М. (26, 27), Кунін А.В. (18, 19), Сміт Л.П. (23), Амосова Н.Н. (1, 2) широко досліджували питання класифікації ФЗ. Проблемою визначення поняття ФЗ займалися Баллі Ш. (8), Кунін А.В. (16), Телія В.Н. (25), Арнольд І.В. (5). Не дивлячись на те, що фразеологія широко вивчалась на матеріалі як англійської, так і української мов, проблемі аналізу зіставлення і перекладу тематичних ФЗ не приділяли належної уваги. Без розв’язання цієї проблеми неможливим є забезпечення якісного перекладу.

З урахуванням ступеня вивчення проблеми формувалися мета і завдання даної роботи.

Мета роботи полягає у встановленні особливостей ФЗ на позначення характеру людини в українській та англійській мовах з орієнтацією на переклад.

Для досягання поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

1. Сформулювати наукову концепцію дослідження;

2. Визначити семантичні та структурні особливості ФЗ на позначення характеру людини в англійській та українській мовах;

3. Встановити походження ФЗ зазначеної групи в обох мовах;

4. Виявити особливості англо-українського перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Об’єктом роботи є ФЗ на позначення рис характеру людини.

Предметом - особливості перекладу ФЗ на позначення характеру людини.

Матеріалом для дослідження слугували ФЗ на позначення характеру людини, виписані з використанням методу суцільної вибірки із англійського, українського, українсько-російського словників, методи і прийоми аналізу обиралися з урахуванням етапу дослідження та конкретних завдань, які поставали на кожному з них.

На першому науково-пошуковому етапі був складений список літератури за темою дослідження і здійснений критичний огляд теоретичних джерел. З використанням методів узагальнення, порівняння, класифікації, були виділені спільні для всіх науковців і відмінні погляди на мовні явища, пов’язані з дослідженням. Підсумовувала цей етап теоретична концепція дослідження, засади якої були сформульовані у висновках до першого розділу.

На другому, підготовчому етапі з використанням методу суцільної вибірки була створена картотека робочих матеріалів з словників, були виписані ФЗ зазначеної групи різних типів.

Третій етап - аналітичний, потребував систематизації механізму, яка і була здійснена з використанням методу класифікації, зіставлення, узагальнення.

На останньому етапі матеріали аналізу були викладені у тексті бакалаврської роботи з використанням комплексу прийомів описового методу.

фразеологічний зворот англійський український


1. Проблема визначення фразеологічного звороту

У фразеології, як й у будь-якій науці, є спірні питання, які актуальні й донині. Це стосується, у першу чергу, визначення поняття “фразеологічна одиниця”.

У сучасному мовознавстві немає єдиної думки щодо питання про сутність і визначення фразеологізму як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності із приводу обсягу фразеології й характері мовних фактів, що трактуються як фразеологізми. Причиною цього, багато в чому, є різне розуміння дослідниками сутності самої фразеологічної одиниці.

Визначення загального характеру фразеологізму дав швейцарський учений Ш. Баллі: "сполучення, що міцно ввійшли в мову, називаються фразеологічними одиницями" (8). Його ж вважають і родоначальником теорії фразеології, оскільки він включив главу про фразеологію у свій підручник по стилістиці, а також виділив наступні групи словосполучень у двох своїх книгах: "Нариси стилістики" й "Французька стилістика" (Bally 1905, 1909).

1. вільні сполучення, що не володіють стійкістю й розпадаються відразу після їхнього утворення

2. фразеологічні єдності, тобто сполучення, компоненти яких незмінно вживаються в даних сполученнях для вираження однієї й тієї ж думки, втративши при цьому свою самостійність.

Існують й інші точки зору, що визначають поняття ФЗ.

На думку А.В. Куніна, фразеологічні одиниці - це стійкі сполучення лексем (16). Дослідники В.Л. Архангельський, С.Г. Гаврин, В.Н. Телія визначають фразеологізм як язикову одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки як метафоричність, еквівалентність і синонімічність слову. Деякі вчені найбільш загальними ознаками фразеологічних одиниць називають “мовленнєву стійкість, семантичну цілісність і окремо оформленість ” (5,170).В. В. Виноградов висував як найбільш істотну ознаку фразеологічної одиниці її еквівалентність і синонімічність слову (9). Але, на думку Н.М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність - не всім стійким сполученням. Тому включення цих другорядних і залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім коректно. Учений підкреслював, що "правильна дефініція фразеологізму неможлива без обліку його відмінностей від слова й вільного сполучення" (26).

У своїх роботах Шанський дає наступне визначення: "Фразеологічна одиниця - це відтворена в готовому виді мовна одиниця, що складається із двох або більше ударних компонентів словного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом й структурою" (26). Лінгвіст думає, що основною властивістю фразеологічної одиниці є її відтворюваність, тому що "фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці" (26).

Н.М. Шанський розглянув відмінності фразеологічних одиниць від вільних словосполучень. Фразеологічні одиниці відрізняють відтворюваність, цілісність значення, стійкість складу й структури, і, як правило, непроникність структури (26). Відмінності фразеологічних одиниць від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми - з компонентів словного характеру, слова виступають як граматично єдинооформленні утворення, а фразеологізми - граматично окремо оформленні утворення. Таким чином, фразеологізми мають характерний набір диференціальних ознак:

1) це готові мовні одиниці, які не створюються в процесі спілкування, а беруться з пам'яті цілком;

2) це мовні одиниці, для яких характерна сталість у значенні, складі й структурі (аналогічно окремим словам);

3) в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, у яких складові їхнього компонента мають два (або більше) основні наголоси;

4) це утворення, що членуються, компоненти яких усвідомлюються мовцями як слова" (26). Фразеологізми повинні мати всю сукупність зазначених ознак, що відрізняють їх від вільних сполучень і слів. Розглянемо дані ознаки детально.

1. Першою ознакою фразеологізму є відтворюваність. У цьому випадку фразеологічний вислів не видумується щораз заново, а є присутнім у мові, і знайомо більшості індивідів мовного колективу або суспільства. Фразеологізми не утворяться в процесі мовлення, а витягаються з пам'яті “як готові цілісні одиниці" (27, с.171). Хоча фразеологічний вислів має конкретного автора, із часом воно стає загальним надбанням й мовленнєвим явищем.

Розглянемо англійський вислів blue stocking - синя панчоха. Звертаючись до історії появи цього вислову, можна довідатися, що автором цієї фразеологічної одиниці є голландський адмірал Босковен, що в Англії в середині XVIII століття назвав один з літературних салонів ''зборами синіх панчох'', коли побачив, як учений Бенджамін Спеллінгфліт з'явився в цьому салоні в синіх панчохах. У цей час мало хто знає про походження цієї фразеологічної одиниці. Всі члени мовної спільності сприймають її як даність, і використають у значенні ''суха педантка, позбавлена жіночності''.

2. Значення фразеологічної одиниці цілісно, і воно не випливає з компонентів, що становлять дану одиницю. Говорячи про цілісне переносне значення фразеологізму, ми маємо на увазі те, що слова в складі цієї одиниці виступають не у своєму прямому значенні, а в іншому, переносному. Наприклад, to hear the grass grow дослівно переводиться “чути, як трава росте”, а саме значення фразеологічного вираження - “бути дуже чуйним”. Цілісне переносне значення фразеологізмів відрізняє їх від інших стійких сполучень, які не є фразеологічними.

3. Окремо оформленість фразеологічної одиниці виражається в тім, що вона в структурному відношенні не дорівнює слову і являє собою словосполучення або речення. Наприклад, “He is a stubborn beggar ”.

4. Під стійкістю фразеологічної одиниці ми розуміємо наявність строго певного компонентного складу, що дотримує фіксованого порядку проходження компонентів (структурна стійкість), а також значення фразеологічного вислову (семантична стійкість). Прикладом семантичної нестійкості є фразеологічний вислів в англійській мові there‘s no love lost between them (або us), що до першої половини XIX в. означав ''вони люблять один одного'', у сучасній англійській мові цей фразеологічний вислів вживається в протилежному значенні ''вони терпіти не можуть один одного”, або ж ''вони не злюбили один одного''.

5. Для фразеологізмів також характерно й така властивість як проникність/непроникність компонентного складу. ФЗ, які мають проникність компонентного складу, допускають вставки слів між своїми компонентами. Потрібно відзначити, що між компонентами ФЗ можна вставити лише обмежену кількість слів і що семантика цих слів не бере участі у створенні фразеологічного значення. ФЗ, які мають непроникність компонентного складу, не допускають вставок між своїми компонентами. Проникність/непроникність компонентного складу характерна для фразеологізмів багатьох мов. Наприклад: кирпу гнути - кирпу доверху гнути.

6. Образність признається ще однією властивістю ФЗ, характерною для більшості з них. Образність, як відзначають багато фразеологів, виникає на основі переносу значення вільного словосполучення, однак у складі фразеологізмів є й такі, які не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте, є образними, наприклад, фразеологізм української мови вітер у голові про легковажну, вітряну, несерйозну людину.

7. Експресивність фразеологізмів полягає в їхніх виразних можливостях: у здатності виражати відношення, оцінку позначуваних явищ, у здатності виражати характеристику, що виділяє ці явища.


2. Класифікація ФЗ у науковій літературі

Мовознавці досліджували різні аспекти фразеології, але до сьогоднішнього дня немає єдиної класифікації фразеологізмів з погляду їхньої семантичної злитості. Уперше класифікацію фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі.С.И. Абакумов в 1936р. зробив спробу класифікувати російські фразеологічні одиниці з погляду їхньої структури, семантичної злитості й етимологічного складу. В.В. Виноградовим уперше була представлена синхронна класифікація фразеологічних одиниць російської мови з погляду їхньої семантичної злитості. А.И. Єфімовим в 1954р. у його монографії "Про мову художніх творів" дана класифікація фразеологічних одиниць із погляду стилістики. О.С. Ахманова в "Нарисах по загальній і російській лексикології" (1957) досліджувала структуру фразеологізмів. Більше повну класифікацію фразеологічних одиниць представив Н.М. Шанський у книзі "Фразеологія російської мови". Учений класифікував фразеологізми з погляду їхньої семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей.

2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості

Перша класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості була запропонована Ш. Баллі, що виділив три типи фразеологізмів. В.В. Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, що вживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильно в них переносне значення, В.В. Виноградов розділив їх на три типи: "фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення" (10, с.89).В.Н. Шанський запропонував класифікацію фразеологізмів, що складається із чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В.В. Виноградова. Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо за доцільне, у нашій роботі опиратися на класифікацію Шанського. Таким чином, з погляду семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних одиниць:

· фразеологічні зрощення

· фразеологічні єдності

· фразеологічні сполучення

· фразеологічні вислови

1. Фразеологічне зрощення - " це семантично неподільна фразеологічна одиниця, у якій її цілісне значення зовсім не співвідносне зі значеннями її компонентів" (26). У фразеологічних зрощеннях слів з їхніми самостійними значеннями немає, тому значення фразеологізму не випливає зі значень окремих компонентів. Наприклад: "Poor fish" - безхарактерна людина; "true penny" - чесна й надійна людина; "cool beggar" - нахабна людина. Найвищий ступінь семантичної злитості обумовлений наступними факторами:

1. у їхній склад можуть входити так називані некротизмы - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови (“Peeping Tom" - дуже допитлива людина).

2. до складу зрощень можуть входити архаїзми (“Holier than thou” - гордовитий, пихатий).

3. вони синтаксично нерозкладні;

4. у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5. вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад

додаткових слів.

2. Фразеологічна єдність - це таке стійке сполучення слів, у якому при наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів. Нерозкладне значення фразеологічної єдності виникає в результаті злиття значень складових його слів у єдине узагальнено-переносне: "закинути вудку, тягти лямку, зарити талант у землю, сім п'ятниць на тижні, перша чарка колом". Фразеологічні єдності допускають вставку інших слів: "тягти (службову) лямку". Фразеологічна єдність семантично мотивована, має образність: "залазити у свою шкарлупу, кров з молоком, тримати камінь за пазухою, довести до білого жару".

"Фразеологічні єдності трохи зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю" (25, с.50). Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається тільки діахронно, у фразеологічних єдностях образність, переносність усвідомлюється з погляду сучасної мови. Недарма академік В.В. Виноградов вважає образність характерною ознакою тільки фразеологічних єдностей.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

1. яскрава образність і можливість, що випливає звідси, збігу з паралельно існуючими словосполученнями (порівн.: to be narrow in the shoulders, to burn one's fingers, to burn bridges);

2. збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smb. 's wheel);

3. неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one's cards close to one's chest);

4. емоційно - експресивна забарвленість відіграє вирішальну роль (to throw dust into smb. 's eyes, topaint the devil blacker than he is);

5. здатність вступати в синонімічні відносини з окремими словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily).

3. Фразеологічне сполучення - "це фразеологічна одиниця, у якій є слова, як з вільним значенням, так і із фразеологічно зв'язаним" (26). Наприклад: "справжнісіньке пекло, скалити зуби, тріскучий мороз, насупити брови".

Характерні ознаки фразеологічних сполучень:

1. у них припустима варіантність одного з компонентів (деякі не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте є образними: bosom friend - задушевній друг, a bosom buddy - задушевний приятель);

2. можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle -

запекла сутичка, a fierce battle - люта сутичка);

3. можливе включення прикметників (he frowned his thick eyebrows, він

насупив густі брови);

4. допустима перестановка компонентів (a Sisyfean labor - Сізіфова праця, a labor of Sisyphus - праця Сізіфа);

5. обов'язково вільне вживання одного з компонентів і зв'язане вживання іншого (a bosom friend - задушевний друг: задушевним не може бути ворог або хто-небудь інший).

4. Фразеологічний вислів - "це стійка у своєму складі й уживанні фразеологічна одиниця, що не тільки є розчленована семантично, але й складається цілком зі слів з вільним значенням" (26). Фразеологічні вислови відтворюються як готові одиниці з постійним значенням і складом. До складу фразеологічних висловів включають численні прислів'я й приказки, які вживаються в прямому значенні, не мають образного алегоричного змісту: " nothing is impossible to a willing heart - хто хоче, той доможеться, було б бажання, а можливість знайдеться".

2.2 Класифікація фразеологічних одиниць за складом

Одна з найбільш характерних особливостей фразеологічної одиниці як відтворюваної мовної одиниці є сталість її складу. З огляду на характер складу фразеологізмів (специфічні особливості утворюючих їхніх слів), Н.М. Шанський виділив дві групи фразеологічних одиниць:

а) фразеологічні одиниці, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики сучасної мови: "як сніг на голову, подруга життя, кинути оком, туга зелена, стояти грудьми, взяти за горло";

б) фразеологічні одиниці з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв'язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням: "мурашки бігають, острах знайшла, притча во язицех, в обіймах Морфея, усе шкереберть, дух ронити, чревате наслідками, як курей у щі, розбити на дрізки (на гамуз)".

2.3 Класифікація фразеологічних одиниць за структурою

У якості відтворюваних мовних одиниць фразеологічні одиниці завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних по своїх морфологічних властивостях слів, які перебувають між собою в різних синтаксичних відносинах. За структурою фразеологізми Н.М. Шанський розділив на дві групи:

· відповідні реченню

· відповідні сполученню слів

Серед фразеологізмів, за структурою відповідних реченню, за значенням Н.М. Шанський виділяє дві групи:

номінативні - фразеологізми, що називають те або інше явище дійсності: "кіт наплакав, руки не доходять, кури не клюють, куди очі дивляться, сліду нема", що виступають у функції якого-небудь члена речення;

комунікативні - фразеологізми, що передають цілі речення: "щасливі годин не спостерігають, голод не тітка, на сердитих воду возять, голова йде обертом, наскочила коса на камінь, не у свої сани не сідай, кашу маслом не зіпсуєш", що вживаються або самостійно, або як частина структурно більше складного речення.

Серед фразеологічних одиниць, за структурою відповідних сполученню слів Н.М. Шанський виділяє наступні типові групи сполучень:

· "ім'я прикметник + ім'я іменник" a high horse, smart aleck, honest soul, щира душа, важлива птаха.

· "ім'я іменник + форма родового відмінка іменника" Man of no character, nose of wax, man of sense.

· "ім'я іменник + прийменниково-відмінкова форма іменника" боротьба за життя, біг на місці, справа в капелюсі, мистецтво для мистецтва.

· "прийменник + прикметник + іменник" біля розбитого корита, на сьомому небі, зі спокійною совістю, по старій пам'яті, з незапам'ятних часів.

· "відмінково-прийменникова форма іменника + форма родового відмінка іменника" до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота.

· "прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника" від зорі до зорі, від краю до краю, рік у рік, з корабля на бал, від малого до великого.

· "дієслово + іменник" пустити корінь, заливатися сміхом, зберігати мовчання, намастити п’яти.

· "дієслово + прислівник" бачити наскрізь, розбитися вщент, пропасти безвісти".

· "дієприкметник + іменник" склавши руки, спустивши рукава.

· "конструкції із сурядними сполучниками" цілком і повністю-safe and sound, без керма й без вітрил, отут і там, криво й косо.

· "конструкції з підрядними сполучниками" як сніг на голову, хоч кіл на голові теши, хоч трава не рости, як дві краплі води, як корові сідло.

· "конструкції із запереченням не" "не шкодуючи живота, не з полохливих, не в гуморі, не від миру цього.


2.4 Класифікація фразеологічних одиниць по їхньому походженню

Н.М. Шанський виділяє чотири групи фразеологізмів за їхнім походженням:

· споконвічні фразеологізми

· запозичені фразеологізми

· фразеологічні кальки

· фразеологічні напівкальки

Споконвічна фразеологічна одиниця - "це таке стійке сполучення слів, що вживається в якості відтвореної мовної одиниці або виникло в даній мові, або успадковане нею з більше древньої мови - джерела" (26). Наприклад, дурний як сивий мерин, відлюдьком жити, воду каламутити. Часто у ФЗ сконцентрований досвід і мудрість народу, що її створив. Особливо яскраво це проявляється в прислів'ях і приказках, наприклад: "Сім разів відміряй, один відріж", "Поспішиш - людей насмішиш", "Strike while the iron is hot". Багато ФЗ пов'язані з різними реаліями й фактами з історії: "пропав як швед під Полтавою", "фільчина грамота", "to set the Thems on fire". У багатьох ФЗ відбитий побутовий уклад, звичаї й традиції: "дивитися зі своєї дзвіниці", "for a song", "a baker's dozen". Чимало ФЗ ввійшло в літературну мову із професійного усного мовлення: "ханьки м’яти", "to go at smb/smth hammer and tongs", "to be on tenterhooks". Велика кількість англійський фразеологізмів морського походження "to sail under false colours". Багато ФЗ в обох мовах пов'язані з військовою справою, армією: "зустріти в багнети", "out of step", "to stick one's guns". В англійській мові велика кількість ФЗ прийшла із творів В. Шекспіра: "neither rhyme nor reason", "brevity is the sole of wit", "a fool's paradise", Д. Чосера (murder will out - шила в мішку не приховаєш), Д. Мільтона (fall on evil days - чорні дні наступили), Д. Свіфта (the land of Nod - царство сну).

Запозичена фразеологічна одиниця - "це таке стійке сполучення слів, що у якості готової відтвореної одиниці мови прийшлася в мову ззовні й уживається в ній у тому вигляді, у якому воно відомо в мові-джерелі" (26). В англійській мові ФЗ представлені, в основному, запозиченнями з латинської й французької мов "persona grata/persona non grata", "noveau riche - нувориш, багатій-вискочка", "mauvais ton - поганий тон, невихованість". У багатьох із цих ФЗ є англійська калька, що вживається поряд із прототипом. Наприклад, лат. "cum grano salis" й англ. "with a grain of salt" - скептично, недовірливо.

Фразеологічна калька - "це стійке сполучення слів, що виникло в мові в результаті дослівного перекладу іншомовного фразеологізму": "синя панчоха" (англ. Blue stocking). Останнім часом з'явилося ще трохи кальок англійських висловів: тіньовий кабінет (shadow cabinet), мильна опера (soap opera). Аналогійна картина спостерігається й в англійській мові - основну масу іншомовних запозичень становлять кальки з латинської й французької мов, хоча є запозичення й з інших мов. Наприклад: англійська ФЗ "to assume/put on air" є калькою французького вислову "se donner les airs" - задирати ніс, напускати на себе поважний вигляд. В окрему групу варто виділити кальки-інтернаціоналізми, тобто висловлювання видатних історичних діячів, цитати із всесвітньо відомих творів і т.д., які використаються в українській, англійській й ряді інших мов світу: "блудний син", "to cast pearls before swine" - метати бісер перед свинями; "to cherish a viper in one's bosom" - пригріти гадюку за пазухою; "Buridan's ass" - буріданів осел.

Фразеологічна напівкалька - "це напівпереклад-напівзапозичення іншомовної фразеологічної одиниці - в англійській мові в основному з латинської - (частина компонентів фразеологізму перекладається, а частина запозичується без перекладу)". Наприклад: змішати карти - brouiller les cartes;


2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей

Н.М. Шанський виділяє наступні групи фразеологічних одиниць з погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей:

· між стильові - це такі ФЗ, які широко вживаються у всіх стилях сучасної мови. Наприклад, годину втісі, а роботі час, common ground - загальні погляди, ідеї.

· розмовно-побутові ФЗ включають більшу частину фразеологічних скорочень, єдностей і прислів'їв: "to have steam coming out of one's ears" - бути в люті, "bright-eyed and bushy-tailed" - повний ентузіазму, що рветься в бій.

· книжкові ФЗ - це такі, які використаються переважно в художній літературі, у публіцистичному або офіційно-діловому стилі. Наприклад, "каліф на годину", "плакати в жилетку"

· архаїзми й історизми: "the Slough of Despond" - безнадійна зневіра, "to read the runes" - проникати у суть явищ.

2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті

Комунікативна лінгвістика - це комплексна інтегральна наука, прагнуча дати адекватний опис всіх аспектів функціонуючої мови - його звукової сторони, лексичної і фразеологічної систем і граматичної будови.

Всі одиниці системи мови створюються для виконання мовою його основної функції і тому несуть на собі печать комунікативної предназначеності.

Вивчення ідіом в широкій парадигмі комунікативної лінгвістики як одиниць з яскраво вираженою комунікативно-прагматичною предназначеністю дозволить, як нам здається, пролити світло на їх онтологічні властивості. Комунікативний аналіз ідіом припускає опис всіх їх "складових" - вміст, структури і вживання в мові - у світлі виконання ними комунікативної функції, що розуміється як інтегральне ціле: формування і передача знань про реальну дійсність, комунікативну інтенцію того, що говорить і прагматичний ефект. У центрі нашої уваги знаходяться проблеми семантики у всьому їх комплексі, оскільки саме через семантику розкривається комунікативна суть мови.

Комунікативну лінгвістику цікавлять, перш за все, ті мовні одиниці, в яких реалізуються комунікативний сенс.

Номінативно-комунікативна характеристика ФЗ припускає їх дослідження в семітологічному і власне лінгвістичному аспектах, які знаходяться у відносинах тісного взаємозв'язку.

Семітологічний аспект аналізу охоплює наступний круг питань: мовні функції ФЗ; їх змістовна структура в плані співвідношення концептуального ядра і коннотації; об'єкт номінації фразеологізму; репертуар учасників реальної дійсності, що покриваються ідіомами; логіко-психологічні операції і процеси, що лежать в основі формування ФЗ, і їх відтворення в актах мовотворення. Власне лінгвістичний підхід до фразеологічної семантики пов'язаний з виявленням специфіки значення фразеологізму, як особливого типу мовленнєвого значення; визначенням типу фразеологічної номінації в плані співвідношення з об'єктивною дійсністю; виявленням типових категоріально-граматичних (частиномовних) значень в класі ідіом, типології фразеологічних предикатів та ін.

Знакове значення ідіом.

Знакове значення фразеологізму, його семітологічна цінність виявляються в декількох планах: він узагальнює результати пізнавальної діяльності людини, дає найменування пізнаному предмету, повідомляє про нього і виражає відношення до нього того, хто говорить. У змісті фразеологізму як мовного знаку слід розрізняти наступні інгредієнти: зміст, властивий даному фразеологізму, категоріально-семантичний зміст, властивий семантичним категоріям фразеологізмів (наприклад, значення особи і предмету у власних одиниць, дії, стану, процесу у дієслівних і т.п.), і граматичний, властивий найкрупнішим класам мовних одиниць (частиномовне значення) (Уфімцева А.А. 1970, с.135, 1980 с.64 і слід.).

Основу знакового значення ідіом складають сигніфікативний, денотативний і коннотативний компоненти.

Під денотатом ми розуміємо клас об'єктів, виділених на основі яких-небудь ознак і співвідношуваних з мовним знаком; під сигніфікатом - поняття про цей клас предметів; під референтом - об'єкт, співвідношуваний з мовним знаком в його конкретному мовному вживанні.

Структура фразеологічного значення багато в чому ізоморфна структурі лексичного значення (Маслов Ю.С. 1975, с.111-124). Відмінності торкаються перш за все типу когнітивного змісту, детермінованого типом предметів реальної дійсності, а також співвідношення змістовних компонентів їх значущості в структурі фразеологічного значення. У системі мови, поза реалізацією в мові, на перший план виступає сигніфікативний компонент фразеологічного значення, який є абстрактним загальним поняттям (Кондаков Н.І. 1971, с.11) - поняття про ознаки, властивих цілим класам предметів: властивостях, якостях стану предметів, діях, ними здійснюваних відносинах між предметами і т.п. Сигніфікат ідіоми, як правило, не елементарний, не "аморфний", він складається з мінімальних смислових компонентів - сем, які можуть бути розділені на диференціальні і недиференціальні.

Денотатами фразеологізмів можуть бути дії, стан предметів, ознаки дії, властивості, ознаки предметів, зокрема різні психічні (інтелектуальні і емоційні) процеси і стан людини.

Вольний козак - вільна, ні від кого не залежна людина

Серпанкова панночка - зніжена, не пристосована до життя людина.

Тертий калач - дуже досвідчена людина, яку важко провести.

страховисько горохове - нікчемна людина, що служить загальним сміховиськом.

Мокра курка - безвільна, безхарактерна людина;

Прагматичний (коннотативний) компонент фразеологічного значення.

Обов'язковим елементом ФЗ є так звана коннотація - додатковий зміст слова (або виразу), його супутні семантичні або стилістичні відтінки, які накладаються на його основне значення, служать для виразу різного роду експресивно-емоційно-оцінних обертонів і можуть додавати вислову урочистість, грайливість, невимушеність, фамільярність і т.п. (Ахманова О.С. 1969, с. 203-204).

У поняття коннотаціи включаються також різноманітні фонові знання етнічного і історичного характеру, що не зачіпають сигніфікативного значення мовних одиниць, але що маркірують його в національно-культурному відношенні (Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. 1980, с.15 і слід.).

Здатність ФЗ виражати прагматику мови дозволяє говорити про наявність у їх змісті прагматичного значення.

Прагматичне значення, на нашу думку, це зміст мовних/мовленнєвих одиниць (або частина цього змісту), який характеризує того, хто говорить відповідно до соціально і психологічно значущих параметрів його особи і орієнтовано на реципієнта.

Прагматичне значення ФЗ - це комплексна змістовна суть, що складається з наступних компонентів: експресивного, апеллятивного, фактичного і естетичного. Експресивний компонент - та частина прагматичного значення, яка пов'язана з вираженням емоцій і оцінок того, хто говорить.

Експресивний компонент змісту реалізується спільно з апеллятивним. Апеллятивний компонент - та частина прагматичного значення, яка пов'язана з дією на реципієнта - інтелектуальним, емоційним і, як наслідок, поведінковим.

Заяча душа.

Фактичний компонент прагматичного значення інформує коммунікантів про їх соціально-психологічний статус і визначає встановлення або припинення між ними контакту. Така інформація витягується ними із стилістичного забарвлення, генетичної характеристики ФЗ.

Естетичний компонент прагматичного фразеологічного значення - це та його частина, яка генерує у коммунікантів відчуття естетичної насолоди, пов'язана із здатністю того, хто говорить відбирати з номінативно-експресивного інвентаря мови найбільш адекватні, образні мовні одиниці, творчо перетворювати їх, неординарно "зчіплювати" один з одним і із здатністю того, хто слухає оцінювати мовну компетенцію того, хто говорить.

Всі перераховані компоненти прагматичного значення взаємозв'язані один з одним, "переливаються" один в одного.

Таким чином, прагматичне значення є облігаторним компонентом змісту ФЗ: вони не тільки позначають і називають предмети і їх ознаки, але одночасно є спеціальним прагматичним засобом, призначеним для виразу багатообразних емоційних і оцінних відносин того, хто говорить до того, що відбувається в його внутрішньому світі або поза ним, - в їх спрямованості на реципієнта.

Підводячи підсумки, можна запропонувати наступне визначення фразеологічного (ідіоматичного) значення: фразеологічне значення - це змістовна категорія, що виражає поняття про клас предметів або ознак (у широкому сенсі), а також емоційні і інтелектуальні оцінки того, хто говорить в їх спрямованості на того, хто слухає.

Семантико-граматичні (частиномовні) розряди ідіом в комунікативному аспекті.

Труднощі, пов'язані з частиномовною класифікацією фразеології навіть ідіоматичного характеру, невимірно зростають, оскільки досліднику тут доводиться мати справу з декількаслівними утвореннями із специфічною семантикою і вживанням в мові.

Дослідники виділяють такі розряди ФЗ як дієслівні (стерти з лиця землі), субстантивні (гра слів, казанська сирота), прислівникові (достатньо, обкресливши голову), ад‘єктивні (шкіра та кістки, не чистий на руку), вигукові (Ось тобі і на! От так фунт!), модальні (що за питання? Доречно зауважити) і союзні (не дивлячись на те що, тоді як). (Шанській Н.М. 1985, з 46-47; Молотков А.Н. 1977, с.126-149).

Отже, ми можемо виокремити наступні граматичні розряди ідіом: ті, що субстантивно ідентифікують; предикативні (признакові) в таких різновидах, як дієслівні, субстантивно-предикативні, ад‘єктивно-предикативні, прислівниково-предикативні і власне прислівникові одиниці; модальні і вигукові ідіоми.

Субстантивні ФЗ з ідентифікуючим значенням.

І