Скачать

Виробництво товарної риби

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Кафедра технології виробництва продукції тваринництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни „Технологія виробництва продукції рибного господарства”

тема:

„Виробництво товарної риби”


Зміст

Вступ

1. Виробництво товарної риби при дворічному обороті

1.1 Підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби

1.2 Монокультура

1.3 Полікультура

1.4 Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів

2. Виробництво товарної риби при трирічному обороті

3. Технологія виробництва товарної риби в малих водосховищах

4. Механізація виробничих процесів у рибництві

5. Фактори підвищення ефективності рибного господарства

Висновки

Література


Вступ

Виробництво товарної риби має важливе значення не лише для виробників, а й для споживачів. Але це досить трудомісткий процес, на який впливає ряд факторів.

І, розглядаючи це питання, я хочу звернути увагу на особливості вирощування товарної риби при дворічному обороті, що набуло великого поширення в рибних господарствах України. При цьому вважаю за потрібне розглянути підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби і такі поняття як зариблення ставів і його строки, рибопосадковий матеріал і його значення, рибопродуктивність та фактори, що на неї впливають, полікультура як нова система ведення господарства. При цьому важливим є розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів.

Поряд з цим розглянемо виробництво товарної риби при трирічному обороті, що дозволяє одержувати велику рибу з високими смаковими якостями.

Слід звернути увагу і на технологію виробництва товарної риби в малих водосховищах, економічну оцінку перспективності і доцільності рибництва в малих водоймах.

Так як у розвитку товарного рибництва все більшого значення набуває механізація праці та окремих трудомістких виробничих процесів вирощування риби, необхідно вивчати засоби механізації та впроваджувати їх у рибне господарство.

Вважаю, що тема моєї курсової роботи є сьогодні досить актуальною. І хоча товарне рибництво перебуває зараз не в найкращому стані (щорічні обсяги вирощування і вилову товарної риби зменшуються, скорочується питоме використання рибних кормів через їх високу вартість, відбувається вимушена заміна інтенсивних технологій вирощування товарної риби на змішані та пасовищні технології), є перспективи його поліпшення і подальшого розвитку. Підтвердженням цього є загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року, затверджена Законом України від 19 лютого 2004 року.

Також необхідне постійне вивчення стану рибних господарств України, та безперервне ведення наукової роботи в галузі виробництва товарної риби.


1. Виробництво товарної риби при дворічному обороті

Згідно Закону України „Про рибу, інші водні ресурси та харчову продукцію з них” від 6 лютого 2003 року вирощування риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх ділянках) та континентальному шельфі України дозволяється суб’єктам господарювання за наявності позитивної ветеринарно-санітарної оцінки стану (визначають державні органи ветеринарної медицини) водних об’єктів. Якість та безпека живої риби, інших водних живих ресурсів, вирощених у ставках, інших водних об’єктах (їх ділянках), підтверджуються ветеринарним свідоцтвом, яке видається державними органами ветеринарної медицини один раз на рік на всю партію вирощених живої риби або інших водних живих ресурсів.

1.1 Підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби

Товарну рибу вирощують у нагульних ставах, для будівництва яких відводять різноманітні ділянки землі з різними грунтами. Будують стави шляхом одамбовування великих ділянок чи перегороджуванням балок, русел річок греблями. Для товарного рибництва, як правило, відводять малопродуктивні землі (піщані, супіщані, суглинкові, солончакові, заплавні, підзолисті) і лише в рідких випадках – плодючі (чорноземні, каштанові). Джерелами водопостачання можуть бути атмосферні опади, джерела, річки, озера, іригаційні канали і скидні води з іригаційних систем. Площі і глибини ставів визначаються рельєфом місцевості і господарським призначенням, можуть дещо відрізнятись від нормативних параметрів.

Залежно від конкретних умов, особливостей будови і забезпечення водою розробляють оптимальну біотехніку підготовки ставів. Великої уваги заслуговує підготовка руслових і балкових ставів, в яких слід передбачати пропускання повеневих вод. Крім того, необхідно вживати всіх заходів, щоб з повеневими водами в стави не потрапили отрутохімікати, призначені для обробки полів.

Пропускання повеневих вод через гідротехнічні споруди ставу – одна з основних робіт перед зарибленням ставів. У кінці січня – на початку лютого у кожному господарстві організовують спеціальну бригаду, яка повинна налагодити зв’язки із районною комісією по боротьбі з повенями. Згідно з одержуваними відомостями про погоду, розміри і характер повені, рівень води бригада виконує необхідні роботи, встановлюючи іх певну черговість. Перш за все очищають від снігу і льоду водоспуски, водозливи, труби різного призначення, водоскидні канали. Ретельно перевіряють і оглядають службовий місток і механізми для піднімання щитів, стояки, греблі, очистивши їх від снігу. Якщо на греблі знайшли поздовжню тріщину, то вздовж неї необхідно викопати траншею шириною до 1м на 15-20см глибше, ніж глибина тріщини, забити її суглинком і ретельно утрамбувати. Поперечну тріщину слід перерізати траншеєю і також забити глиною чи суглинком.

До лютого біля ставів заготовляють глину, пісок, бутовий камінь, гній, лопати; ломи, сокири, барги, вила, дріт, мотузки, ліхтарі, човни. Для спостереження за горизонтом води біля споруди встановлюють мірну рейку. У міру танення снігу воду пропускають через гідроспоруди, відкриваючи щити, і стежать за тим, щоб рівень води не перевищував планового. Відкриваючи стави, необхідно відразу ж вставляти решітки, щоб риба не вийшла зі ставу. Встановлювати решітки можна лише на тих спорудах, де не буде проходити лід. Якщо біля водоспуску (водозливу) він нагромаджується, його розбивають баграми і пропускають між стояками. При проходженні весняних вод на головних спорудах водопостачаючих ставів повинні бути постійні чергові.

При наявності сифонів на водоймах необхідно організувати ретельний догляд за ними: на зиму утеплити, змазати задвижки, стежити взимку за їх станом із тим, щоб не допустити розморожування всієї системи.

У руслових, балочних ставах, навіть в умовах жорсткого водного режиму, якщо вони побудовані каскадом і їх гідрологічний режим ретельно продуманий, може бути досягнена висока рибопродуктивність. Цьому сприяє правильна підготовка ставів, планування ложа, розвинена система водозбірних каналів (що забезпечує під час осіннього облову повне випускання води), швидке осушування ложа, можливість обробити мокрі місця і канави негашеним вапном і знову заповнити стави водою з вище розташованих. При заповненні обробленого ставу водою необхідно передбачити рибо- і сміттєзахист, можливість вносити у потік негашене вапно, яке випадає в осад по всьому ложу ставу.

Пропустити повінь через стави, які не мають повеневого водоскиду, складніше. Щоб зберегти греблю чи уникнути значних руйнувань, в обхід плеча греблі проривають аварійний земляний канал. Він повинен починатись широким входом, поступово звужуючись, дно каналу – не крутіше 1: 1,5. Кінець каналу виводиться і обладується у вигляді швидкотоку з кам’яним укріпленням чи фашинами.

В одамбованих ставах, де заповнення водою регулює господарство, підготовчі роботи на ложі розпочинають ще восени. Після вилову риби розчищають магістральний канал, щоб краще висушити грунт. Якщо на ложі залишаються блюдця, ями, мокрі місця, їх обробляють аміачною водою і вапном. Коли ж застосовувались зелені добрива, збирають залишки рослинності, розчищають і вапнують кормові місця. Якщо грунт просохне так, що зможе пройти трактор, бажано окремі ділянки обробити культиватором чи важкими боронами, прибережну зону засіяти озимими культурами. На грузькому ложі меліоративні роботи виконують після підмерзання грунту.

Таким чином, підготовчі роботи по вирощуванню товарної риби зводяться до підготовки ложа нагульного ставу, правильної експлуатації і своєчасного ремонту гідротехнічних споруд, заповнення ставу водою в оптимальні строки в обов’язковому порядку через різні фільтри.


1.2 Монокультура

Обов’язковою умовою високої ефективності рибництва є повне використання вегетаційного сезону. Це значить, що стави повинні бути зариблені якомога раніше у максимально стислі строки, при плюсовій температурі. Правильне, добре організоване зариблення ставів визначає високі показники рибництва. Звичайно зариблення нагульних ставів здійснюють у кінці березня – квітні за 8-10 днів. У ряді господарств застосовують осіннє чи комбіноване зариблення (частково восени, а потім зариблюють весною). Перед посадкою у стави весь рибопосадковий матеріал піддають профілактичній обробці. Це важливо для господарств, де є залежне водопостачання ставів. Рибопосадковий матеріал перевозять звичайно у брезентових чанах на автомобілях і тракторах з причепами. Випускаючи рибу, вживають заходів безпеки для зменшення її травмування: влаштовують спеціальні переносні лотки; випускають рибу через брезентові рукави чи поліетиленові труби з навітряного боку.

Рибопродуктивність у значній мірі залежить від природно-кліматичних факторів, але при всіх рівних умовах вона є величиною, похідною від щільності посадки. Визначають її за виходом риби з нагулу при облові і середньою масою. Щільність посадки риби визначається кількістю риби, посадженої на 1 га площі ставу. Вона коливається залежно від форми ведення господарства у широких межах – від 1 до 10 тис. шт./га і більше (табл. 1). Висока щільність посадки, як і низька, знижує ефективність рибництва. Допустимий рівень щільності зариблення визначають, виходячи з плану виробництва риби, наявності кормів, добрив, стану ставів, можливості одержання необхідної кількості рибо посадкового матеріалу з урахуванням нормативних показників при вирощуванні товарної риби. Необґрунтований розрахунок щільності посадки риби на нагул розглядається як грубе порушення технологічної дисципліни в господарстві.


Таблиця 1

Рибницько-біологічні норми при сумісному вирощуванні товарних дволіток коропа і рослиноїдних риб

ПоказникЗагальна норма

Вихід рибо продукції з одамбованих нагульних ставів площею 100-150га

всього, кг/га

в тому числі:

коропа

білого товстолобика

гібрида товстолобиків

білого амура

800-2500

800-1400

300-600

200

50-100

Щільність посадки річняків на нагул при виході 75%, шт./га

В тому числі:

коропа

білого товстолобика

гібрида товстолобиків

білого амура

3100-4000

1150-1050

800-600

800

200-150

Вихід дволіток коропа і рослиноїдних риб від посадки річняків, %

в одамбованих ставах площею, га:

до 50

від 51 до 100

від 101 до 150

понад 150

у руслових ставах площею, га:

до 50

від 51 до 100

від 101 до 150

понад 150

85

80

75

65

80

75

70

65

Середня маса товарних дволіток, г:

коропа

білого товстолобика

строкатого товстолобика

гібрида товстолобиків

білого амура

350-500

350-900

350-700

350

350-1000

Кількість днів нормованої годівлі90-140

Нагульні стави слід зарибляти якісними річняками (цього річками – восени) з середньою масою 25-30 г. Це має велике значення при ущільнених посадках, оскільки дрібний рибопосадковий матеріал не досягає товарної стандартної маси 0,4-0,5 кг. Знижується рибопродуктивність, збільшуються витрати кормів на одиницю приросту, а також витрати річняків (цього річок) на 1 ц вирощеної продукції.

Для виробництва 1 ц товарної риби діючими нормативами передбачається витрата 250-280 річняків стандартної маси. Посадка в нагульні стави нестандартних річняків масою 15 г і менше призводить до низького виходу дволіток (60% і менше) і перевитрат на 1 ц вирощеної риби (до 400-500 шт.). Витрати рибопосадкового матеріалу можна зменшити, якщо запланувати одержання більшої за масою порівняно зі стандартом риби. Наприклад, при рибопродуктивності 300 кг/га і виході дволіток 80% посадка при масі товарної риби 500 г становитиме 750 шт., при масі 600 г – 627 шт., а при масі 700 г – 534 шт. на 1 га.

1.3 Полікультура

Спільне вирощування кількох видів риб, які розрізняються за об’єктами живлення, - один із дієвих засобів підвищення рибопродуктивності ставів, зниження собівартості продукції і підвищення продуктивності праці. Полі- культура – це порівняно нова система ведення господарства, що дає змогу за рахунок максимального використання біологічних ніш водойми одержати таку кількість рибної продукції, яка дорівнює чи більша у порівнянні з коропом.

Із збільшенням питомої ваги і абсолютної кількості вирощуваної рослиноїдної риби знижуються трудомісткість, трудові затрати за рахунок скорочення кормових витрат і робіт, пов’язаних з годівлею риби, транспортуванням кормів.

Для кожного господарства (дільниці, ставу) з метою оптимального вирішення виконання планового завдання виробництва товарної продукції вибирають найбільш доцільний варіант вирощування риби в моно- чи полікультурі при певному наборі компонентів. Розрахунок здійснюють виходячи із заданої рибопродуктивності, заданого плану виробництва риби, рекомендованих щільностей зариблення. Вихідними величинами для розрахунку є планові показники: рибницько-біологічні норми маси посадкового матеріалу, товарних дволіток, виживаності. При зарибленні враховується штучний приріст одного екземпляра риби за плановою продуктивністю.

При розрахунках використовують таку формулу:

Х=(Г: П0*100)/(В-в),

де Х – кількість річняків коропа (товстолобика та інших риб), тис. шт.;

П0 – рибопродуктивність ставу за коропом (товстолобиком та іншою рибою), кг/га;

Г – площа ставу, га;

В – середня маса коропа (товстолобика та інших риб), кг;

в – середня маса річняків (цьогорічок при осінньому зарибленні) коропа (товстолобика) та інших риб, кг.

Але найчастіше господарствам і окремим його підрозділам доводиться складати план виробництва товарної риби, під виконання якого слід здійснити зариблення. Наприклад, є став площею 100 га, необхідно виробити риби 1000 ц, у тому числі 600 ц коропа і 400 ц товстолобика. Вихід з нагулу дволіток від кількості посаджених річняків – 80%, середня маса коропа – 0,5 кг, товстолобика – 0,4 кг. Визначаємо такі показники:

1) кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити- 60000: 0,5=120000шт.

2) кількість річняків коропа для зариблення- 120000: 800*100=150000шт.;

3) кількість дволіток білого товстолобика, яку необхідно виростити – 40000: 0,4=100000шт.;

4) кількість річняків товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000

Значить, для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарної риби треба закупити 150 тис. річняків коропа і 125 тис. річняків білого товстолобика.

При цьому загальна рибопродуктивність становитиме: маса річняків коропа 150000*30=45 ц, маса річняків товстолобика 125000*20=25 ц, приріст риби 1000-70=930 ц, загальна рибопродуктивність 930: 100=9,3 ц/га, в тому числі по коропу (600 – 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 – 25): 100=3,75 ц/га.

При розрахунках зариблення ставів доцільно виходити з рекомендованих норм щільності посадки річняків. Так, необхідно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напівінтенсивну форму ведення господарства, то щільність посадки коропа може бути доведена до 3 тис. шт./га, білого товстолобика – до 1 тис. шт../га, білого амура – до 100 шт./га; відповідно загальна потреба по видах становитиме 450, 150, 15 тис. штук.

У великих спеціалізованих господарствах, які вирощують власний рибопосадковий матеріал, розрахунок зариблення ставів більш складний. Наприклад, підприємству площею 4200 га необхідно виробити 70000 ц товарної риби, в тому числі 42000 ц коропа, 17500 ц білого товстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц білого амура. Розрахунок рибопосадкового матеріалу здійснюють окремо по кожному виду риби:

1) по коропу: кількість дволіток коропа, яку необхідно виростити при штучній масі 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.;

кількість річняків, посаджених на нагул (при виході 80% дволіток від кількості посадженого рибо посадкового матеріалу) 9300000: 800*100==11625000 шт.

2) по білому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній штучній масі 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;

кількість річняків (при виході з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.

3) по строкатому товстолобику: кількість товарних дволіток (при середній товарній масі 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;

кількість річняків (при виході з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.

4) по білому амуру:

кількість дволіток (при середній масі 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;

кількість річняків, необхідна для зариблення (при виході з нагулу 85%) 1400000: 85*100=1750000 шт.

Після розрахунку зариблення нагульних ставів розробляють план цільового вирощування рибопосадкового матеріалу, визначають необхідне стадо плідників, кількість кормів і добрив. При неможливості цілеспрямованого вирощування рибопосадкового матеріалу робочу ситуацію по зарибленню можна визначити наявністю того чи іншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в річняках, а після закінчення зариблення оцінюють стан, що склався, коригують інтенсифікаційні заходи.

1.4 Розрахунок кормів і добрив для нагульних ставів

Необхідну кількість кормів (добрив) визначають, виходячи із кормового (удобрювального) коефіцієнта і частки рибо продукції, одержуваної за рахунок цих заходів. Наприклад, у ставі площею 95 га, побудованому на піщаних грунтах (природна продуктивність 1,5 ц/га), планується одержати загальну рибопродуктивність 23 ц/га при вирощуванні риби в полікультурі, в тому числі коропа – 15 ц/га, товстолобиків – 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне співвідношення природних і штучних кормів у раціоні коропа 20-30%, розраховують необхідну кількість добрив. Якщо прийняти, що третю частину раціону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слід одержати 5–1,5=3,5 ц/га,в тому числі за рахунок органічних – 1 ц і за рахунок мінеральних – 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефіцієнт, можна розрахувати необхідну кількість мінеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га і органічних 100 ц/га. За рахунок кормів, таким чином, залишається одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефіцієнті комбікорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.

Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетаційного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих біогенах. При відсутності в колгоспах і радгоспах гідрохімічних лабораторій можна користуватись орієнтовними нормами внесення мінеральних добрив при інтенсивному вирощуванні риби (табл. 2).

Таблиця 2

Орієнтовний графік внесення мінеральних добрив у нагульні стави, кг/га

датасуперфосфатАміачна селітра
Глибина ставу, м
0,71,00,71,0
01.0442602840
07.0442602840
15.0442602840
01.05253528

40

15.0525352840
01.0625352840
15.0625352840
01.0742602840
15.0742602840
01.0842601420
15.0842601420
Всього394560280400

Згідно з рибницько-біологічними нормами, для експлуатації ставових господарств середня маса дволіток коропа при відповідній тривалості вегетаційного сезону у господарствах різних зон становить 350-500 г. При напівінтенсивній формі ведення господарства, застосовуваній у колгоспах, коли на одному гектарі вирощується 2-3 тис. дволіток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годівлю коропа слід у другій декаді червня при температурі води 18-21 градусів. При цьому рибу можна годувати одноманітним кормом, оскільки необхідні поживні речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий раціон у період максимально інтенсивної годівлі становить 8, а іноді збільшується до 12-15% від маси риби.

У господарствах з високою щільністю зариблення годівлю риби починають у квітні чи на початку травня при температурі води 11-13-16 градусів з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових місцях чи доріжках. При низьких температурах і щільності посадки 4-9 тис. шт./га комбікорм дають на кормових місцях малими дозами (2-3% від маси посадженої риби) на мілководних ділянках ставу, які добре прогріваються сонцем. Протягом 5-7 днів риба звикає до корму. У міру підвищення температури до 17-19 градусів в кінці травня добові раціони збільшують до 7-10% від маси риби. Витрати кормів у травні становлять 11-14, в червні – 30-67, в липні – серпні – 100-140 кг/га. При підвищенні температури води і сприятливому кисневому режимі із збільшенням добового раціону збільшується частота годівлі: при температурі 18-20 градусів корм для товарної риби рекомендується давати два рази на добу, при 20-25 градусів – три рази, понад 25 градусів – 3-4 рази з урахуванням поїданості.

Орієнтовно витрати кормів можна планувати так:

Таблиця 3

План витрачання кормів при годівлі дволіток коропа, % загальної кількості

МісяцьВитрати кормів по декадахВсього за місяць
ІІІІІІ
травень-3,05,08,0
червень7,010,011,028,0
липень12,014,014,040,0
серпень9,08,06,021,0
вересень3,0--3,0

Корми по окремих декадах більш точно можна розподіляти на підставі затвердженого для господарства графіка росту риби і її добових приростів. Знаючи добовий приріст одного екземпляра, загальну кількість посадженої риби, кормовий коефіцієнт корму, визначають добовий, декадний, місячний раціони коропа. При годівлі коропа основними абіотичними факторами, які визначають добові раціони, є температура і вміст кисню у воді. Для коригування складеного графіка годівлі залежно від температурного режиму (при задовільному вмісті кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових раціонів (табл.4).

Таблиця 4

Добові витрати комбікорму, кг на 1000 шт. дволіток коропа

температураВитрати комбікорму при середній масі риби, г
4080125175250400
130,61,01,41,72,22.8
151,21,82,43,24,05,2
172,23,44,65.87,310,0
192,74,25,77,28,012,4
213,25,06,88,510,814.8
233,75,87,99,812,517,8
254,26,69,011,214,319,0
264,47,09,511,915,020,6
283,45,47,39,111,816,2
302,43,85,16,58,211,2

Добову норму годівлі регулюють залежно від вмісту розчиненого у воді кисню, який вимірюють у ранкові години поблизу кормових точок. При вмісті у воді 5-6 мг/л кисню дають 100% добового раціону, при 3-4 мг/л – 70-80, при 2,0-2,5 мг/л – 40-50%. При помітному зниженні кисню годівлю припиняють. Для підтримання задовільного кисневого режиму у період інтенсивної годівлі дволіток добова норма комбікорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.

Для правильної оцінки годівлі здійснюють щоденний контроль за поїданістю корму, щодекади визначають епізоотичний стан риби і природної кормової бази ставів, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставів, годівлі риби, контрольних обловів.

Ріст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 і 20 числа кожного місяця. Їх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 ділянках із загальним виловом не менше 0,5% кількості риби, посадженої у став. Середню масу визначають діленням загальної маси виловленої риби з усіх ділянок на її кількість. Одержані результати порівнюють із плановим графіком росту риби (табл.5).

Таблиця 5

Плановий графік росту дволіток коропа

датаМаса риби по зонах, г
ПоліссяЛісостепСтеп
01.068090100
01.07160190200
01.08290340350
01.09390430475
01.10400450500

Одним з найбільш трудомістких процесів є облов ставів. Строки вилову риби визначають залежно від кліматичних і погодних умов, господарських потреб. Залежність вирощування риби від погодних умов призводить до необхідності виловлювати рибу в максимально стислі строки. У невигідний стан потрапляють господарства з низьким рівнем механізації і організації праці, які вимушені починати облов риби при активних температурах (у серпні) і закінчувати в листопаді. Для правильної організації облову складають графіки, комплектують риболовецькі бригади, готують до спуску стави і рибницький інвентар (неводи, бредні, носилки, відра, підсаки, тару для перевезення, ваги, транспортні засоби). Підготовчі роботи слід закінчувати за 10-15 днів до початку облову. Довжина невода залежить від розміру ставу, висота – від його глибини.

У ставах, які добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбірному магістральному каналі, рибозбірній ямі перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачів. Воду із ставів спускають поступово, заміняючи щитки на решітки, які регулярно очищають від сміття. Не очікуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволіток неводами чи бреднем. Після спуску води рибу виловлюють із рибозбірної канави (ями) підсаками чи бреднем.

У ставах з постійним притоком води, коли русло річки залишається під водою, обладнують додатковий канал і пускають воду по ньому. Воду з русла за перегородкою відкачують і вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течію води, а потім, пустивши воду, брати рибу на приток.

Найбільш ефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачів, які обладнують як для окремих ставів, так і комплексні, що обслуговують кілька ставів. У нагульних ставах індивідуальні рибовловлювачі залежно від рельєфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджується в рибо вловлювачі, а потім її звідти виловлюють риболовецькі бригади, забезпечені інвентарем для вилову, пересувною електростанцією і краном „Піонер” з подовженою стрілою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При вилові риби з неспускних ставів використовують закидні неводи, електрофони і електроловильні установки.


2. Виробництво товарної риби при трирічному обороті

Нині у ставовому рибництві домінує дворічний оборот вирощування риби, переваги якого незаперечні, оскільки господарство за два вегетаційних періоди одержує товарну продукцію. Проте з підвищенням інтенсифікації рибництва, збільшенням щільності зариблення і загальним збільшенням виробництва риби виникли проблеми, які можуть бути вирішеними за рахунок застосування трирічного обороту вирощування, а саме: поширення рибництва у північних районах, де сума активних температур не дає змоги одержати товарну рибу за два вегетаційних сезони; застосування ущільнених посадок, які призводять до зменшення індивідуальної маси дворічної риби; розширення строків реалізації риби в зв’язку зі швидко ростучими темпами збільшення її виробництва; поліпшення якості вирощуваної риби. Кінцевою метою трирічного обороту вирощування є одержання великої риби, яка відрізняється високими смаковими якостями, і підвищення рівня економічної ефективності ставового рибництва.

Для регіонів, де за другий вегетаційний період риба не досягає стандартної маси, розроблені біологічні норми вирощування риби у вирощувальних ставах ІІ порядку (табл.6) і нагульних (табл.7).

У господарствах із трирічним оборотом змінюється процентне співвідношення окремих категорій ставів (табл. 8). Під вирощувальні стави І і ІІ порядку орієнтовно відводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальні площі збільшуються у зв’язку з необхідністю організації зимівлі цьогорічок і дволіток. У ряді регіонів із сприятливими кліматичними умовами виробництво товарної риби із трирічним оборотом вирощування рослиноїдних риб диктується соціальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5-0,8 кг значно менший, ніж на коропа. Тому помітний інтерес представляє збільшення маси до 1,5-3,0 кг і навіть до 4,5 кг. У м’ясі товстолобиків трирічного віку спостерігається збільшення вмісту білків, жирів і зменшується кількість вологи у тканинах. М’ясо крупних товстолобиків віднесене до розряду „жирного” і є цінною сировиною для виготовлення високоякісних баличних виробів.

Таблиця 6

Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування дволіток коропа і рослиноїдних риб у вирощувальних ставах ІІ порядку

ПоказникЗагальна норма

Середня рибопродуктивність ставів площею

50-100 га усього, кг/га

в тому числі:

коропа

гібрида товстолобиків

білого амура

1200-1500

1000-1200

150-250

50

Щільність посадки річняків при виході

дволіток 75%, шт./га:

коропа

гібрида товстолобиків

білого амура

9000-10000

2000-2500

500

Вихід дволіток від посадки річняків, %,

з одамбованих ставів площею до 50 га:

коропа

гібрида товстолобиків

від 51 до 100 га:

коропа

гібрида товстолобиків

80

80

75

75

Середня маса дволіток, г

коропа

гібрида товстолобиків

білого амура

170-180

125-150

125-150

Таблиця 7

Рибницько-біологічні нормативи спільного вирощування триліток коропа і рослиноїдних риб

ПоказникЗагальна норма

Середня рибопродуктивність нагульних ставів площею 50-150 га,

всього, кг/га

в тому числі:

коропа

гібрида товстолобиків

білого амура

1400-1600

1200-1300

150-250

50

Щільність посадки дворічок на нагул, шт./га:

коропа

гібрида товстолобиків

білого амура

2400

500-650

250

Вихід триліток коропа і рослиноїдних риб від посадки дворічок,%

з одамбованих ставів площею, га:

до 50

від 51 до 150

з руслових ставів, га:

до 50

від 51 до 150

90

85

85

80

Середня маса товарних триліток г:

коропа

гібрида товстолобиків

білого амура

750-800

500-600

500-600

Таблиця 8

Співвідношення категорій ставів при трирічному обороті

Категорія ставуНорма, %
нерестові0,25-0,5
розплідні2,75

вирощувальні:

І порядку

ІІ порядку

10

20-25

нагульні60-65
зимувальні3
садки1

Трирічний цикл вирощування рослиноїдних риб ефективний у північних і західних областях і в господарствах, які мають глибокі неспускні водойми.

Виробництво товарної риби в традиційних ставових господарствах характеризується яскраво вираженою циклічністю, що зумовлює масове надходження продукції в осінній період. Ця обставина призводить до утруднення реалізації живої риби, транспортних складнощів і лишає споживачів можливості одержувати ставову рибу протягом більшої частини календарного року.

У зв’язку з цим виробники товарної риби відчувають необхідність пошуку шляхів розширення строків її реалізації, що має значення не лише для задоволення споживачів, а й для виробників у плані встановлення диференційованих сезонних цін на реалізовану продукцію.

Традиційним напрямом вирішення цього завдання є будівництво живорибних баз і садкових господарств, де рибу можна витримувати тривалий час. Поряд із цим господарства володіють і біотехнічними способами, які забезпечують розширення строків реалізації. Для цього можна використати крупний рибо посадковий матеріал і розріджені посадки, що дасть змогу у південних регіонах одержувати продукцію у більш ранні строки. Очевидний інтерес має і зариблення ставів річняками, які мають масу тіла 80 г (20-25%), 40 (40-50%), інші – 30 г. При такому зарибленні, використовуючи селективні знаряддя лову, в кінці липня можна одержувати товарних дволіток з річняків першої групи, в середині серпня – з річняків другої групи, а дволітки третьої групи опиняться в умовах розрідженої посадки і при мінімальних витратах корму досягнуть стандартної маси у звичайні строки.

Очевидний ефект у плані розширення строків реалізації товарної риби може бути досягнутий рівень при