Скачать

Кон'юнктура товарно-сировинних бірж

Зміст

1. Особливості біржової торгівлі

2. Види угод і операцій у торгово-посередницькій діяльності

3. Дослідження біржової кон’юнктури

4. Методи поточного спостереження за біржовою кон'юнктурою

5. Аналіз поточної біржової кон'юнктури

6. Прогнозування біржової кон'юнктури


1. Особливості біржової торгівлі

За законодавством України, товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність з надання послуг, визначення біржових цін, попиту і пропозиції, упорядкування і полегшення товарообігу та пов'язаних з ним торгових операцій.

Таким чином, за наведеною раніше класифікацією ринків; біржа є організованим видом ринку. Як і будь-який організований ринок, біржова торгівля підпорядковується власній внутрішній системі проведення торгових операцій, а ефективність її функціонування залежить від повноти виконуваних нею функцій, основними з яких є такі.

1. Забезпечення високих рівнів концентрації попиту і пропозиції. Історично саме ця умова і сприяла виникненню товарно-сировинних бірж.

2. Зближення продавців і покупців на мінімально припустимому просторі і в часі. Ця умова сприяє швидкості укладання і максимальній ефективності товарних угод.

3. Забезпечення достовірної інформації про стан попиту і пропозиції. Саме біржа спроможна оцінити і надати достовірну, а головне оперативну, інформацію про стан кон'юнктури попиту і пропозиції як у цілому на біржовому ринку, так і за окремими товарними контингентами.

4. Кваліфіковане посередництво між продавцем і покупцем товару. Біржові посередники, що володіють законами проведення біржових операцій, сприяють прискоренню їхнього проведення й оптимізації грошових потоків.

5. Формування цін, що впливають у цілому на загальну кон'юнктуру попиту і пропозиції щодо певного виду товару. Визнано, що біржові ціни впливають на динаміку цін на інших ринках аналогічних товарів.

6. Боротьба з монополізмом на товарному ринку. Залучення великої кількості продавців і покупців, забезпечення гласності і засад змагальності у процесі торгів сприяє послабленню монополізації ринку.

Історичний розвиток біржової торгівлі сприяв появі різноманітних спеціалізованих бірж. Види товарних бірж класифікуються за такими ознаками: територіальне розташування; характер асортименту реалізованих товарів; характер проведених угод; ступінь відкритості торгів; організаційно-правові форми діяльності.

За територіальним розташуванням прийнято розрізняти біржі місцеві, національні, міжрегіональні (угоди охоплюють партнерів двох і більше суміжних держав), міжнародні.

За характером асортименту реалізованих товарів біржі поділяються на:

— вузькоспеціалізовані, на яких здійснюється реалізація великих обсягів одного виду товару. Як правило, це сировинні біржі;

— спеціалізовані, на яких відбувається купівля-продаж однотипних товарів;

— універсальні — найпоширеніший вид бірж, на яких реалізується великий асортимент товарів.

За характером проведених угод розрізняють такі види бірж:

— реального товару — укладаються угоди з реально наданим для продажу товаром;

— ф'ючерсні — торгівля контрактами на постачання товару;

— опціонні — предметом торгів є право на продаж (купівлю) реальних товарів або контрактів на них у визначені терміни;

— комплексні — укладаються усі види угод.

За ступенем відкритості торгів біржі підрозділяються на відкриті і закриті. У відкритих (привселюдних) біржах на торгах можуть бути присутніми, крім її членів, і відвідувачі біржі. Право участі у торгах на закритій біржі надається тільки членам конкретної біржі.

За організаційно-правовими формами діяльності біржі можуть створюватися у вигляді акціонерних товариств відкритого і закритого типів, товариств з обмеженою відповідальністю, а також за іншими організаційними формами, дозволеними законодавством.

2. Види угод і операцій у торгово-посередницькій діяльності

Як показує практика, посередницька діяльність щодо прискорення просування товару від виробника до споживачів є досить ефективним видом комерційної діяльності. З іншого боку, самостійний пошук споживачів своєї продукції для окремих виробників пов'язаний з високими накладними витратами. Допомога професійних торгових посередників дає можливість значно знизити такі витрати.

У найзагальнішому вигляді торгово-посередницькі послуги можна класифікувати залежно від етапів реалізації товару, організації ринку і виду посередницької операції. На рис. 1 подано схему видів посередницької діяльності залежно від етапів збутової діяльності. Як видно з рисунка, торгово-посередницька діяльність охоплює увесь ланцюжок просування товару від виробника до споживача.

Будь-яка діяльність повинна мати свою сформовану інституціональну структуру. Відповідно до цього прийнято виділяти біржові і позабіржові операції.


Рис. 1. Схема посередницької діяльності залежно від стадії збуту товару


Біржові операції здійснюються у спеціально відведених місцях, що називаються товарними біржами. Безсумнівна перевага бірж полягає в тому, що на них відбувається концентрація попиту і пропозиції. Це багато в чому визначає середньостатистичну стабільність і прогнозованість ринкової кон'юнктури. Крім цього, комунікаційна і технічна оснащеність біржі значною мірою спрощує проведення товарних угод.

Основний потік торгових операцій здійснюється на позабіржовому ринку, який має власну торгово-посередницьку інфраструктуру. Організації, що займаються посередницькою діяльністю, прийнято називати брокерськими або дилерськими фірмами. Розходження між ними є досить умовним і залежить від характеру посередницьких операцій, що превалюють. Залежно від характеру торгові операції діляться на агентські, брокерські і дилерські.

Агентські операції відбуваються від імені і за дорученням продавця або покупця. Такі операції можуть провадитися брокерською фірмою, утвореною самим продавцем (покупцем) або незалежним посередником від імені і за рахунок поручителя. Підприємство для здійснення позабіржових операцій наймає агентів на основі трудової угоди.

Торгово-посередницькі організації, у яких велику частину діяльності становлять агентські операції, прийнято називати дистриб'юторами. Значні постачальники товарів можуть мати декілька дистриб'юторів, серед яких виділяється генеральний дистриб'ютор, що має ряд переваг, наданих йому постачальником, у тому числі мати власну агентську мережу і користуватися торговою маркою постачальника товару.

Характер брокерських операцій полягає у наданні платної допомоги щодо проведення товарних угод між продавцями і покупцями. У таких угодах брокер не є однією зі сторін угоди (контракту), що укладається. Брокер укладає окрему угоду або з продавцем, або з покупцем, або з обома одночасно про забезпечення посередницьких функцій. Як правило, компенсація (куртаж) за посередницькі послуги виплачується у процентному відношенні до обсягу товарної угоди, її розмір може коливатися від 2 до 10%. Брокер є працівником брокерської фірми. На біржі брокерів поділяють на дві основні категорії: представницький брокер і брокер за дорученням (у "біржовому кільці", "ямі", "на підлозі").

Представницький брокер діє на умовах договору з клієнтом. Брокер за дорученням діє від імені представницького брокера, що подає, або за відсутності клієнта.

Для прискорення розрахунків між посередниками, що працюють на товарній біржі, створюються клірингові фірми. Це особливий вид посередників, завданням яких є відстежування взаєморозрахунків біржових посередників.

Брокерів, що займаються операціями,з нерухомістю (земля, будівля, споруди тощо), прийнято називати рієлтерами.

Особливе місце у торгово-посередницькій діяльності займають дилерські операції. Дилер укладає торгові угоди від свого імені і за свій рахунок, що наближає посередника до категорії торговця. Проте, на відміну від торговця товаром, дилер не має торгових витрат, пов'язаних із реалізацією товару, його прибуток складається з різниці у відпускній ціні.

Торгові посередники, як правило, займаються усіма переліченими операціями, тому назва фірми (брокерська, дилерська) часом не відбиває профілю її спеціалізації.

Основні види торгових посередників і характеристику їхньої діяльності наведено у табл. 1.

Вибір клієнтом конкретного посередника залежить від специфіки товару і методів розподілу продукції з боку посередника.

Критеріями вибору посередників виступають:

— фінансові аспекти (фінансова стабільність, платоспроможність, ділова активність і рівень ризиків);

— суб'єктивні чинники (авторитет, торгова марка тощо);

— специфіка ринку (місткість, еластичність фінансової кон'юнктури, рівень конкуренції і т. ін.);

— параметри товару, його якість і рівень конкурентоздатності;

— маркетингова концепція виробника;

— специфіка посередника.

Прибуток від торгово-посередницької діяльності фірми залежить від проведення посередницьких угод.

Таблиця 1

Характеристика діяльності основних видів торгових посередників

Функція посередників
Вид посередників
Бро- кериАген- тиКом- пра- дориДист- риб'ю- ториДи- лериДжоб- бериДрібні тор- говці

Працювати від

імені фірми

Працювати від

імені клієнта

Володіти правом

на власність

Дотримуватись

жорстких договірних зобов'язань

Відстоювати територіальні права

Здійснювати контроль за діяльністю

виробника

Впливати на цінову політику

Офіційно представляти продавця (покупця)

Здійснювати діловий зв'язок із постачальниками

Організовувати

доставку товару

Виконувати рек-

ламні функції

Кредитувати

постачальників

Інформувати про

стан ринку

+

-

-

-

-/+

-

-/+

+

+/-

-

-/+

-/+

-/+

+

-

-

+

-/+

-

-/+

+

+

+

+

-

+

+

-

+

+

+

+/-

-/+

+

-/+

-

-/+

-/+

+

+

-

+

+

+

+

+/-

+

-/+

+/-

+/-

-/+

+

+

+

+

+

+

+

+/-

-

-/+

-

+

-

+

+

+

+

-

-/+

-

+

-

+

+

-

-

-

+

+

+

+

-/+

-

+

-

+

+/-

-/+

-

-

Прийнято розрізняти три основні види угод: з реальним товаром, ф'ючерсні й опціонні.

Угоди з реальним товаром обумовлюють купівлю-продаж виготовленого товару або такого, що знаходиться у виробництві, з правом (без права) його наступного перепродажу. Залежно від термінів угоди з реальним товаром проводяться й операції або з негайним постачанням ("спот" чи "кеш") у терміни від 1 до 15 днів, або з наступною поставкою ("форвард") до 6 місяців (терміни оговорюються в угоді).

Угоди щодо операцій з реальним товаром можуть укладатися на умовах попереднього огляду всієї (частини) партії товару, окремих його зразків без попереднього огляду і на основі технічних угод (ТУ) або середніх параметрів якості.

Угоди без попереднього огляду можливі лише з традиційним товаром. Залежно від ціни операції з реальним товаром проводяться на основі біржових цін, за ціною постачання і за ціною одержання товару.

В умовах фінансової нестабільності гроші значною мірою перестають відігравати роль загального еквівалента і засобу платежу. До угод, що відображають інфляційні очікування і побоювання зміни кон'юнктури, відносять бартерні операції, угоди з умовою і заставою. Перші два види угод можливі тільки за наявності двох контрагентів угоди й одного посередника або одного контрагента й одного дилера за умови збігу їхніх інтересів. Угоди із заставою провадяться з реальним товаром під визначену фінансову заставу.

Ф'ючерсні угоди передбачають купівлю-продаж контрактів на постачання товарів терміном до 1 року. Розвиток системи посередницьких операцій пред'являє певні вимоги до їх оформлення. Ф'ючерсні договори передбачають таку систему стандартів: кількість товарів (лот), що поставляються за контрактом, якість товару, місце (базис) і, можливість доставки, термін контракту (тривалість позиції), останній день торгівлі ф'ючерсами, останній день поставки товару. Така деталізація контракту дозволяє брокерам при укладанні угоди оперувати тільки ціною ф'ючерса. Відмова від ф'ючерса можлива шляхом переукладання ф'ючерса з іншим постачальником на залишкову кількість товару (офсетний контракт) або постачання цього товару (тендер).

Опціонна угода є оплаченим правом на укладання контракту щодо купівлі (продажу) реального товару протягом визначеного терміну.

За несприятливої цінової кон'юнктури покупець опціону має право відмовитися від контракту, проте при цьому він втрачає сплачену за опціон премію.

Приклад. Фірма купила квартальний опціон на 1000 т бензину за ціною 5 ум. гр. од./л, заплативши премію продавцю в розмірі 1% (50 000 ум. гр. од.). У наступному кварталі біржова ціна на бензин знизилася з 5,1 ум. гр. од./л до 4,9 ум. гр. од./л. Фірма не виставила контракту на погашення опціону. Її збитки становили 50 000 ум. гр. од., купівля ж реального товару спричинила б збитки на суму 10 000 ум. гр. од.

Прийнято розрізняти простий і подвійний опціон. На рис.2 зображено рух товару залежно від виду опціону.

Покупець (продавець) товару