Скачать

Склад, компетенція та внутрішня організація Верховної Ради України

ВСТУП

Одним з основних показників цивілізованості суспільства в усі часи була і залишається увага, яка приділяється в ньому розвитку науки, культури і техніки. Від того наскільки значним є інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить успіх розв’язання посталих перед ним економічних проблем.

Технологічно провідні країни світу останніми роками в основу своєї економічної ( а в ряді випадків і політичної) стратегії на перші позиції поставили науку та її результати як основу основ базису високих технологій.

Розвиток інтелектуальної діяльності та її результатів – інтелектуальної власності в цілому світі засвідчив їх, безперечно, чи не найвагоміше значення для соціально-економічного зростання будь-якої країни, в тому числі і для України. Проте пріоритетне значення цих факторів має бути визнано не на словах, а на ділі.

Пріоритетність інтелектуальної діяльності та її результатів – інтелектуальної власності має бути офіційно визнаною на вищому державному рівні з відповідним матеріально-фінансовим забезпеченням. Інтелектуальна діяльність за сучасних умов є суб’єктивно необхідним процесом, і будь-яка держава, суспільство обминути його не зможе. Світовий досвід показує, що там, де вищий рівень інтелектуальної діяльності, там більш успішно розвивається виробництво та інші види соціально-економічної діяльності.

Високий рівень інтелектуальної діяльності – це суверенітет держави, її політична, економічна, територіальна та будь-яка інша незалежність. Це авторитет держави в міжнародних відносинах, її престиж. Нарешті, високий рівень інтелектуальної діяльності – це високий рівень добробуту народу, заради чого кажучи, здійснюється ця діяльність.

Тема дипломної роботи є актуальною, як в галузі промисловості щодо обладнання для виробництва первинного алюмінію, так і значенням патентних досліджень в визначенні охороноздатності об’єктів промислової власності в процесі проведення дослідно – конструкторських робіт. Правова охорона технічних рішень, а також художньо – конструкторських рішень, що використані в розроблених ОГД сприяє підвищеню їх конкурентоспроможності, а також відкриває можливості реалізації виключних прав шляхом ліцензування, що дуже важливо в умовах формування в Україні ринку ІВ.

Метою дипломної роботи є розробка патентно-правових документів, які пов’язані з виявленням охороноздатних об’єктів права ІВ, врегулюванням відносин суб’єктів права щодо майнових прав на службовий твір, а також документів щодо набуття прав, а саме: Звіт про патентні дослідження, заявка на промисловий зразок, заявка на корисну модель, повідомлення авторами роботодавця про створення корисної моделі, договор про передачу права на одержання патенту на корисну модель, договор між співавторами про вклад у створення та розподіл винагороди, що використаний в об’єкті господарської діяльності – “Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”


1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ "МАШИНА ДЛЯ ВИЙМАННЯ АНОДНИХ ШТИРІВ АЛЮМІНІЄВОГО ЕЛЕКТРОЛІЗЕРА" ЯК ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ”

1.1 Призначення машини

Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера призначена для витягу штирів з анода алюмінієвих электролізерів з бічним підведенням струму.

Машина являє собою пневмогідравличну машину ненаголошеної дії (рис. 1).

Технічні дані:

Робочий тиск, мПа(кГс/див2)                            0,4-0,63 (4-6,3)

Витрата повітря, м3/хв                                               5

Тиск масла в робітнику

циліндрі, мПа(кГс/див2), не менш                    15 (150)

Діаметр робочого циліндра, мм                      160

Хід упору робочого органа, мм                      274±2

Зусилля що розвиває

на упорі, кН (кГс), не менш                     300 (30000)

Маса машини, кг                                                        1400

Габаритні розміри, мм:

довжина                                 2410

ширина                                  650

висота                                              1635

Швидкість пересування, км/год не більше                5

Припустимий кут повороту робочого органа

у горизонтальній площині від поздовжньої

осі, градус                                                         ±120

Склад машини

Машина складається з наступних складових частин: самохідного шасі, поворотної стовпчика, пневмогідроприводу, органів керування й сидіння.

1.1.1 Пристрій і робота машини і її складових частин

1.1.1.1 Пристрій і робота машини

По конструктивному компонуванню (рис. 1) машина являє собою чотиреколесну самохідний візок - шасі, на рамі 21 якої встановлені передній - керований міст 20, задній - ведучий міст 18 і поворотний стовпчик 10. На колонку у свою чергу змонтований робочий орган 5, сидіння 12, пневмоциліндри підйому й подачі робочого органа, пневмодвигуна повороту стовпчика, органи керування.

Машина працює за рахунок енергії стисненого повітря, преутвореної пневмопривідом у поступальний рух машини й технологічні рухи поворотного стовпчика, робочого органа, витяг штирів з анода здійснюється ізвлікачем.

Рисунок 1.1 – “Конструктивне компонування машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”


1-автоматичне захоплення; 2-пнемоцилиндр автоматичного захоплення; 3-робочий орган; 4-педальний золотник; 5-пневмоцилиндр підйому напрямних; 6-кран керування автоматичним захопленням; 7-кермове колесо; 8-кран керування роботою ізвлекателя; 9-золотник подачі робочого органа; 10-поворотний стовпчик; 11-стійка; 12-сидіння; 13-черв'ячне колесо; 14-теплообмінник; 15-керований міст; 16-провідний міст; 17-пневмодвигатель; 18-рама; 19-напрямна; 20-золотник підйому напрямної; 21-маслюка.

Схема пневмогідросистеми наведена на рис. 2.

Пневмогідросистема дозволяє здійснювати наступні операції:

-рух машини вперед, назад;

-повороти стовпчика вправо, уліво;

-підняття, опускання робочого органа;

-робота ізвлікачем.

Стиснене повітря з магістралі надходить у теплообмінник, з якого розподіляється в агрегати пневмогідропривода. При необхідності руху вперед або назад натискається права або ліва педаль лівого золотника ЗР1. При русі педалі спочатку відкривається випускний клапан золотника, що з'єднує магістраль, що відводить, пневмодвигуна Д1 з атмосферою, потім відкривається впускний клапан золотника з'єднуючу магістраль, що підводить, пневмодвигуна Д1 з теплообмінником.

При необхідності повороту стовпчика вправо або вліво натискається права або ліва педаль правого золотника ЗР2 при цьому стиснене повітря підводить до однієї з магістралей пневмодвигуна Д2. Плавність повороту стовпчика досягається за допомогою регулювання дроселя ДР3.

Для опускання або підняття напрямної впливають на рукоятку золотника З1, при цьому стиснене повітря підводить до верхньої або нижньої порожнини пневмоциліндра Ц1.

Для висування вперед або назад робітника органа впливають на рукоятку золотника З2, при цьому стиснене повітря підводить у штокову або поршневу порожнину пневмоциліндра подачі робочого органа Ц2. Плавність висування робочого органа досягається за допомогою регулювання дроселя ДР1 і дроселя зі зворотним клапаном ДР2. Для захоплення штиря впливають на рукоятку крана РК2, при цьому стиснене повітря підводить у штокову або поршневу порожнини пневмоциліндра Ц3.

Масло для змащення золотників і пневмоциліндрів розпорошується з масельнички М.

Для витягу штиря впливають на рукоятку крана РК1, причому середнє, положення рукоятки відповідає неодруженому (прискореному) ходу упору, положення „на себе" відповідає робочому ходу упору, а положення „от себе" відповідає зворотному ходу упору.

Рисунок 1.2 – “Схема пневмогідросистеми”


1.1.1.2 Пристрій і робота складових частин

Рама шасі машини являє собою збірну конструкцію із прокатних профілів і є підставою для монтажу всіх механізмів машини.

У задній частині рами встановлений керований міст 15 (рис. 1). Він складається з поперечної балки, із установленими в торцях поворотними кулаками з колісьми. Поворотні кулаки за допомогою важільної системи й ланцюгової передачі з'єднані з валом кермового колосся. Поворот колеса щодо поздовжньої осі машини становить 3ПРО.

У передній частині рами встановлений провідний міст 16. Він являє собою диференціал із черв'ячною передачею. Диференціал забезпечує перерозподіл крутного моменту по колесах, що виключає їхнє прослизання при повороті машини. Це значно знижує зношування гумового бандажа. Корпус диференціала провідного мосту з'єднаний з півосями, на яких за допомогою підшипників установлені колеса. Півосі, своїми постелями центрують провідний міст щодо вала маршового пневмодвигуна 17. Для компенсації перекосів і забезпечення демпфірування ударних навантажень, вал пневмодвигуна й вхідний вал провідного мосту з'єднані пружною муфтою.

У центральній частині шасі розміщена стійка 11, на яку за допомогою двох конічних підшипників монтуються поворотний стовпчик 10. У нижній частині стійки жорстко закріплене черв'ячне колесо 13 приводу обертання стовпчика.

Поворотний стовпчик складається зі звареної металоконструкції. Металоконструкція являє собою набір зварених елементів і несе на собі основне статичне й динамічне навантаження, виконана вона „двохярусної", тобто має два полики, у зв'язку із цим, робоче місце анодчика розміщається на верхньому полику, що сприяє підвищенню оглядовості робочого органа й зони обробки электролізера.

У передній частині металоконструкції розміщені місця кріплення циліндра підйому 5 і напрямної 19, а в задній частині встановлений фланець кріплення пневмодвигуна повороту.

Напрямна, за допомогою тяг і циліндра підйому має можливість обертання щодо шарнірів. Це дає можливість змінювати положення робочого органа 3 у вертикальній площині залежно від висоти розташування штиря, що витягає. У напрямної встановлений робочий орган, що складається з каретки й ізвлікачем. Кріплення ізвлікачя до каретки здійснюється за допомогою горизонтального шарніра й групи пружин, установлених вертикально. Пружини компенсують можливий перекіс ізвлекателя, що виникає внаслідок погрішності установки штиря в анод. Крім цього вони сприймають вертикальну складову зусилля, що виникає при витягу. Тим самим значно розвантажують напрямну й металоконструкцію від перевантажень.

Ізвлікач складається з корпуса, автоматичного захоплення, упору й пневмогидроциліндру. Автоматичне захоплення 1 кліщового типу приводиться в дію, через систему важелів від пневмоциліндру 2.

У задній частині поворотного стовпчика, під сидінням, розміщена насосна станція. Вона складається з гідронасоса й гідробака.

У якості пневмодвигуна використається пневмомотор П12-12. Такий же пневмомотор використаний і як маршовий двигун, що розміщений на шасі 18.

Сидіння 12 анодчика перебуває над пневмодвигуном.

Пневмогидропривід машини складається із пневматичної й гідравлічної систем, взаємозалежних між собою. Пневмосистема управляє рухом машини, обертанням поворотного стовпчика, підйомом напрямної, подачею робочого органа, роботою автоматичного захоплення й забезпечує функціонування гідросистеми. Гідросистема є силовий, тому що працює на високих тисках 200-230 кГс/див2. Це тиск і створює зусилля на захопленні ізвлекателя, необхідне для витягу штиря.

Пневмогидропривід містить два пневмомотора, педальний золотник керування рухом машини, педальний золотник обертання поворотного стовпчика, кран керування роботою ізвлекателя, кран керування автоматичним захопленням, гідробак, золотник подачі робочого органа, золотник підйому напрямних, пневмоциліндр автоматичного захоплення, пневмоциліндр підйому напрямних, пневмоциліндр робітника органа, гідронасос, масельничка, теплообмінник,

Гідронасос і пневмоциліндр подачі робочого органа розміщені в нижньому „ярусі" металоконструкції поворотного стовпчика. Педальний золотник пересування машини встановлений з лівої сторони на верхньому полику, а педальний золотник обертання стовпчика перебуває із правої сторони на верхньому полику (по ходу руху машини). У задній частині поворотного стовпчика, під нижнім поликом перебуває теплообмінник.

На правій щоці металоконструкції стовпчика розміщений кран керування ізвлекателя, а на лівій щоці - золотник подачі робочого органа. На пневмоциліндрі підйому робочого органа розташований золотник підйому й кран включення автоматичного захоплення. По осі обертання стовпчика встановлені вал і кермове колеса.

Гідробак призначен для забезпечення прискорення хід упор ізвлекателя (вперед, назад), створен підпір в усмоктувальній магістралі гідронасос і для зберігання масла. Гідробак являє собою циліндр із поршнем, що розділяє внутрішній простір циліндра на дві порожнини: повітряну й масляну.


2. ВИДИ РОБІТ ПРИ ПАТЕНТНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ОБ’ЄКТУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТАДІЇ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ "РОЗРОБЛЕННЯ ОГД"

Відповідно до стандарту ДСТУ 3575—97 суб'єкт господарської діяльності виконує патентні дослідження протягом життєвого циклу ОГД.

Життєвий цикл ОГД — це сукупність взаємопов'язаних процесів його створення, використання та послідовного удосконалення.

Стандарт ДСТУ 3278—95 «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво» регламентує стадії, з яких складається життєвий цикл:

— дослідження та обґрунтування розробки;

— розроблення продукції;

— виробництво продукції;

— експлуатація (споживання) або застосування продукції.

Кожна стадія життєвого циклу являє собою творчий або виробничий процес, який виконується суб'єктом господарської діяльності та, природно, закінчується створенням відповідної продукції, що має корисні властивості і призначена для використання споживачами.

ОГД, до якого належать продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин, рослин і тварин), спосіб, позначення товарів і послуг, є частиною продукції — матеріального результату трудової діяльності або виробничих процесів, що має також корисні властивості і призначений для використання споживачем.

Процеси створення, використання та послідовного удосконалення на кожній стадії життєвого циклу ОГД передбачають застосування заходів, націлених на забезпечення його конкурентоспроможності, тобто його здатності бути проданим на конкретному ринку в певні терміни за наявності аналогічних товарів-конкурентів. Ця найважливіша комплексна ринкова характеристика властива як ринку зовнішньому, так і внутрішньому Тому суб'єкту господарської діяльності необхідно провести маркетингові дослідження, тобто виконати комплекс дій, спрямованих на систематичне збирання, відображення та аналізування даних з проблем, пов'язаних з маркетингом ОГД.

Стадія «Розроблення ОГД» полягає у зміні стану ОГД — від формулювання вимог технічного завдання щодо виконання НДР, ДКР (ДТР) на створення (модернізацію) ОГД до втілення їх у нових (модернізованих) дослідних зразках, матеріалах, послугах, тобто до їх матеріалізації. На цій стадії суб'єктом господарської діяльності виконуються наступні види робіт: НДР, ДКР (ДТР). Необхідно прийняти до уваги, що коли на попередній стадії приймається рішення про купівлю ліцензії щодо ОГД в цілому, то розроблення ОГД не здійснюється.

ДКР — це сукупність робіт над створенням конструкторської та технологічної документації, виготовленням та випробуванням дослідного або головного зразка ОГД.

ДТР — це сукупність робіт над створенням нових речовин, матеріалів та (або) технологічних процесів.

На етапах, що входять до складу ДКР (ескізний проект, технічний проект, розробка робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного зразка, виготовлення дослідного зразка і проведення попередніх випробувань, проведення державних випробувань дослідного зразка, коректування робочої конструкторської документації та доопрацювання дослідного зразка), здійснюється втілення задуму в реальний ОГД. При цьому техніко-економічні, екологічні та естетичні показники створюваного ОГД повинні забезпечити його конкурентоспроможність.

Маркетингові дослідження, які продовжує проводити суб'єкт господарської діяльності в процесі виконання НДР, ДКР (ДТР) із врахуванням результатів, одержаних на попередній стадії, включають: визначення ключових чинників успіху та позиціювання ОГД на ринку; проведення дослідження ринків збуту; формування бюджету маркетингу; визначення кон'юнктури ринку та дослідження попиту; формування та реалізацію тактики маркетингу; визначення попиту та портфеля замовлень; рекламу тощо.

Саме в процесі виконання НДР з'являються об'єкти промислової власності, стосовно яких необхідно вирішити питання правової охорони.

При виконанні ДКР (ДТР) ОГД вже достатньо деталізований, тому і об'єкти промислової власності дуже конкретні. Вже, як правило, з'являються промислові зразки, знаки для товарів та послуг, програми для ЕОМ та ін.

Слід зауважити, що ОГД, розроблені на цій стадії, не повинні порушувати права власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності.

Тому на цій стадії життєвого циклу ОГД з урахуванням попередніх результатів продовжується проведення патентних досліджень у складі таких робіт: формування замовлення виконавцям, проектування, вибору напрямів дослідження в разі створення нових і модернізації існуючих ОГД, науково-технічного співробітництва, придбання обладнання та ліцензій, продажу, експонування на виставках, ярмарках, продажу ліцензій, правової охорони об'єктів промислової власності. Виконання патентних досліджень здійснюють в такому обсязі: визначення патентоспроможності ОГД; визначення ситуації щодо використання прав на об'єкти промислової власності; виявлення порушення прав власників чинних охоронних документів та заявників на об'єкти промислової власності (далі — виявлення порушення прав).

За результатами патентних досліджень складається звіт, матеріали якого використовуються під час розроблення тематичних карток, заявок на розроблення ОГД, вихідних вимог замовника, звітів про проведення НДР, ДКР (ДТР), технічних умов, стандартів, карт технічного рівня та якості, заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності, патентних формулярів.

Остаточним результатом цієї стадії є: науково-технічні звіти про НДР, ДКР (ДТР); технічна документація, до якої належать конструкторська, технологічна, програмна документація тощо; дослідні зразки; нові речовини; матеріали; технологічні процеси у формі охоронних документів, ноу-хау та ліцензійних договорів.

2.1 Виявлення об’єктів промислової власності в об’єкті господарської діяльності “Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера”

Патентоспроможність — це властивість, якої набуває ОГД, його складові частини в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об'єктам промислової власності згідно з чинним законодавством держави

2.1.1 Визначення патентоспроможності корисної моделі

Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Корисна модель визнається новою, якщо вони не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу та конструкції для визначення новизни корисної моделі можуть враховуватись лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Правила розгляду заявки на корисну модель визначають коло джерел інформації, які містять загальнодоступні відомості: опубліковані описи до охоронних документів, викладені заявки, вітчизняні друковані видання і друковані видання СРСР, депоновані рукописи, статті, огляди, монографії тощо, звіти про науково-дослідні роботи, пояснювальні записки до дослідно-конструкторських робіт та інша конструкторська, технологічна і проектна документація, яка є в органах науково-технічної інформації, нормативно-технічна документація, матеріали дисертацій, виданих на правах рукопису тощо.

Згідно з ДСТУ 3575—97 вся відібрана документація, що . стосується ОГД в цілому або його складових частин, систематизується у такому порядку.

Патентну документацію, відібрану для подальшого аналізу, наводять у формі Г.1.1.

У графі 1 форми Г.1.1 вказують ОГД та його складові частини.

У графі 2 — наводять такі бібліографічні дані відібраного охоронного документа: держава видачі, вид документа (А.с. — авторське свідоцтво, А.з. — акцептована заявка, В.з. — викладена заявка, 3. — заявка, Пат. — патент, С. — свідоцтво), номер документа, класифікаційний індекс (МПК, НПК), відомості про заявника та власника охоронного документа (найменування, держава заявника та власника), номер заявки, дата подання заявки, дата публікації, відомості щодо конвенційного пріоритету (дата та номер пріоритету, держава), назва об'єкта промислової власності.

У графі 3 подаються відомості щодо дії охоронних документів на момент проведення патентних досліджень (діє/не діє із зазначенням джерела інформації про припинення дії охоронного документа).

Форма Г.1.1. Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу

До даної форми доцільно включити графу 4, яку можна назвати «Примітка» і наводити в ній коротку суть відібраного технічного рішення.

Іншу науково-технічну документацію, відібрану для подальшого аналізу, наводять у формі Г.1.2.

У графі 1 форми Г.1.2 подають ОГД та його складові частини.

У графі 2 — наводиться назва відібраного джерела інформації. Назви зарубіжних джерел інформації подаються мовою оригіналу. Якщо попередні відомості про ОГД, його складові частини одержані з джерел сигнальної інформації, наприклад реферативного журналу РЖ ВІНІТІ, то в цій графі зазначаються не тільки вихідні бібліографічні дані та номер рефератeу, а й основний його зміст; якщо знайдено промисловий каталог чи фірмовий проспект — подається його назва мовою оригіналу.

У графі 3 подають такі бібліографічні дані: автор, вихідні бібліографічні дані першоджерела, в якому документ опубліковано, місце, орган та рік видання, номер, сторінки. Стосовно фірмової інформації подають назву фірми мовою оригіналу її національну належність та вихідні бібліографічні дані джерела інформації. Далі наведено приклад заповнення форми Г.1.2.

Форма Г.1.3 заповнюється в тих випадках, коли в процесі пошуку виявлено посилання на документацію, яка необхідна для аналізу, але з тих чи інших причин вона не була проаналізована.

У графі 1 вказують бібліографічні дані джерела посилання, в якому були виявлені відомості про документ, що становить інтерес.

У графі 2 вказують назву документа, на який посилаються, та його бібліографічні дані. Нижче наведено приклад заповнення форми Г.1.3.

Форма Г.1.3. Документація, що відома з джерел посилання, але не виявлена в процесі пошуку

Характеристики технічної досконалості створюваних ОГД базуються на зіставлені значень техніко-економічних показників. Зокрема, на стадії життєвого циклу «Дослідження та обґрунтування розробки», необхідно визначити ті техніко-економічні показники, які повинні забезпечити в майбутньому створення ОГД з покращеними показниками, що становлять інтерес для споживачів; на стадії життєвого циклу «Розроблення ОГД» необхідно визначити його місце у представленому рівні техніки (форми Г.1.1—Г.1.3 основної частини звіту про патентні дослідження), виявити техніко-економічні показники об'єктів аналогічного призначення (об'єктів-аналогів) та порівняти їх з техніко-економічними показниками ОГД. Для цього визначають номенклатуру показників, які необхідні та достатні для порівняння; формують групу об'єктів-аналогів та виявляють значення їх показників; проводять зіставлення розроблюваного ОГД з об'єктами-аналогами; складають висновки за результатами оцінки.

Номенклатура показників повинна забезпечити можливість зіставлення різних об'єктів аналогічного призначення, тому приймається однаковою для всіх об'єктів-аналогів та ОГД, що створюється. Номенклатура показників включає класифікаційні та оціночні показники: класифікаційні — характеризують призначення та галузь застосування ОГД і об'єктів аналогічного призначення, а оціночні — відзначають їх функціональні, ресурсозберігаючі, природоохоронні, ергономічні та естетичні якості. Всі техніко-економічні показники об'єктів-аналогів необхідно привести до єдиної системи одиниць вимірювання.

Відомості, що характеризують техніко-економічні показники ОГД та об'єктів аналогічного призначення, заносяться у форму Г.1.4.

У графі 1 форми Г.1.4 вказують найменування та одиниці виміру основних техніко-економічних показників, за якими проводять порівняння.

У графах 2—7 подають техніко-економічні показники: об'єкта за стандартом або технічними умовами; об'єктів-аналогів. Якщо такі об'єкти під час пошуку не виявлені, у графі 2 зазначають — «Не виявлено». Як правило, об'єкти-аналоги мають бути промислове освоєними, а як виняток, ними можуть бути технічні рішення за охоронними документами; ОГД та перспективного зразка. Кількість граф визначається кількістю об'єктів-аналогів, а в кожній графі подаються такі відомості: держава, фірма або організація, модель, рік освоєння.

Удосконалення навантажувача повинне передбачати заходи, які дадуть змогу досягти значень техніко-економічних показників, що не нижчі, ніж показники перспективного зразка.

Як було наведено вище, саме на стадії життєвого циклу «Розроблення ОГД» з'являються об'єкти промислової власності і суб'єкт господарської діяльності має вирішувати питання щодо їх правової охорони.

Для одержання правової охорони необхідно здійснити аналіз розроблюваного ОГД на відповідність умовам патентоспроможності. Визначення патентоспроможності полягає у визначенні її критеріїв, тобто новизни та промислової придатності корисної моделіу який буде створено.

Аналіз новизни здійснюють шляхом порівняння сукупності ознак корисної моделі, що передбачається, з сукупністю ознак виявленого найбільш близького аналога (прототипу).

Корисна модель є промислове придатним, якщо його може бути використано в промисловості, сільському господарстві, медицині чи іншій сфері діяльності.

Аналіз можливості використання корисної моделі здійснюється на основі відомостей про його призначення, відомостей про засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення корисної моделі, а також відомостей про те, що реалізація вказаного призначення дійсно можлива в разі здійснення корисної моделі.

У графі 1 форми Г.1.5 подається назва ОГД або тих його складових частин, на які подано заявку на видачу патенту на корисну модель, а також тих його складових частин, які вже мають правову охорону.

У графі 2 вказують сукупність ознак винаходу який створено в процесі розроблення ОГД або його складових частин.

У графі 3 подають бібліографічні дані прототипу. У графі 4 вказують сукупність ознак прототипу.

У графі 5 вказують очікуваний технічний результат. При цьому під технічним результатом, якого можна досягти при здійсненні винаходу, розуміють виявлення нових технічних властивостей об'єкта винаходу, що обумовлені введенням до нього нових суттєвих ознак.

У графі б наводять відомості про можливість використання корисної моделі в промисловості або інший сфері діяльності, тобто промислову придатність.

У графі 7 подаються відомості стосовно об'єкта промислової власності, на який подано заявку або одержано патент. А якщо заявці ще не присвоєно номер, то вказуються вихідні дані матеріалів заявки.

Результати аналізу новизни, винахідницького рівня та промислової придатності машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера наведені у формі Г.1.5.

2.1.2 Визначення патентоспроможності промислового зразка

На стадії «Розроблення ОГД» можливе створення також художньо-конструкторських рішень, які стосуються зовнішнього вигляду ОГД, що розроблюється. Вони можуть одержати правову охорону як промислові зразки.

Для того, щоб одержати патент на промисловий зразок. треба провести дослідження зовнішнього вигляду ОГД на відповідність його умовам патентоспроможності. Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до ДП “Укрпетенту” або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Необхідно пам'ятати, що промисловому зразку надається правова охорона, якщо він не суперечить суспільним інтересам принципам гуманності і моралі. Не можуть одержати правову охорону об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм) промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Зовнішній вигляд виробу характеризується сукупністю ознак, які зумовлюють зоровий образ, тобто суттєвими ознаками. Суттєві ознаки промислового зразка мають бути пов'язані з художньою інформаційністю виробу, цілісністю композиції, раціональністю його форми через естетичні та/або ергономічні особливості.

Для того, щоб упевнитись у новизні зовнішнього вигляду ОГД для одержання його правової охорони, проводять порівняння сукупності суттєвих ознак, які характеризують зовнішній вигляд ОГД, з відомими аналогічними рішеннями того самого призначення. Порівняння проводять шляхом співставлення кожної суттєвої ознаки зовнішнього вигляду ОГД з відповідною ознакою кожного відомого аналога.

Промисловий зразок не є новим, якщо всі суттєві ознаки збігаються з ознаками одного з аналогів. Порівняння зовнішнього вигляду ОГД з аналогами стосовно несуттєвих ознак не проводяться.

Якщо під час співставлення ознак зовнішнього вигляду ОГД з відомими аналогами не буде знайдено аналогів, ознаки яких збігаються з ознаками зовнішнього вигляду ОГД, що досліджується, можна дійти висновку, що розроблений промисловий зразок є новим.

Оцінювання новизни здійснюється за такими суттєвими ознаками:

— наявністю нового елемента;

— геометричною новизною форми;

— новим композиційним рішенням;

— новим взаємним розташуванням елементів;

— новим конструктивним рішенням;

— новим пластичним рішенням;

— новим колористичним рішенням;

— новим декоративним оформленням (новим декором);

— новими матеріалами.

Таке оцінювання здійснюється як за естетичними ознаками, так і за ергономічними. Оцінюють як зовнішній вигляд ОГД в цілому, так і окремі елементи ОГД.

При визначенні відповідності розробленого промислового зразка ергономічним вимогам необхідно приймати до уваги такі основні показники:

— зручність керування виробом;

— зручність обслуговування (ремонт, наладка) виробу;

— безпечні умови використання виробу.

Ергономічні показники можуть бути виражені якісними і кількісними характеристиками.

Результати аналізу машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера як промислового зразка також наведені у табл.. 1.5.

2.2 Звіт про патентні дослідження

ЗАТВЕРДЖУЮ

_______________

«__»___________2005 р.

ЗВІТ

про патентні дослідження

09.07.2005 р. № 19/2005

«Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера»

Етап: Розроблення ОГД

Виконавець

«__»_____________2005 р.

Харків 2006


ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Загальні дані про машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Г.1 Визначення патентоспроможності ОГД (новизни, винахідницького рівня та промислової придатності).

Форма Г.1.1 – Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу

Форма Г.1.2 – Інша науково-технічна документація, відібрана для подальшого аналізу

Форма Г.1.3 – Документація, що відома з джерел посилання, але не виявлена в процесі пошуку

Форма Г.1.4 – Техніко-економічні показники машини для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера та об’єктів аналогічного призначення

Форма Г.1.5 – Аналіз новизни, винахідницького рівня та промислової придатності ОГД

Висновки до розділу Г.1

ДОДАТОК А. ЗАВДАННЯ

ДОДАТОК Б. РЕГЛАМЕНТ ПОШУКУ

ДОДАТОК В. ДОВІДКА ПРО ПОШУК

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Черняєва О.Л.


Загальні данні про машину для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

Підприємство-розробник – КП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова (КП ХКБМ)

Підприємство-виробник – КП Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова (КП ХКБМ)

Початок розробки – 21.07.2004

Дата постановки на виробництво – 23.11.2005

Призначення, галузь застосування, Стислий опис конструкції

Винахід належить до області електрометалургії, зокрема до устроїв для виймання анодних штирів з електролізних ванн із боковим підводом струму.

Машина складається із самохідного шасі, поворотного столу, робочого органу на шарнірній підвісці, механізмів повороту і подання, механізму підйому на – 30...+15º і захвату.

Основними вимогами, що запропоновані до поданих машин є швидкодія, яка пов´язана з оперативним настроюванням робочого органу на захват штирів та їх швидке виймання, щонайменші габарити та безпека у роботі.

Машина працює за рахунок енергії стисненого повітря, преутвореної пневмоприводом у поступальний рух машини й технологічні рухи поворотного стовпчика, робочого органа, витяг штирів з анода здійснюється ізвлекателем.

Пневмогідросистема дозволяє здійснювати наступні операції:

-рух машини вперед, назад;

-повороти стовпчика вправо, уліво;

-підняття, опускання робочого органа;

-робота ізвлекателем

Г. 1.1 Патентна документація, відібрана для подальшого аналізу

ОХД, его составные части

Документи на объекты промышленной собственности

Библиографические данныеВідомості про їх дію
123
Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера

СРСР

А.С.№ 981456

МПК С25С3/10

Заявник: Дальневосточный филиал ВНИИПКИ подъемно- транспортного машиностроения погрузо-разгрузочного и складского оборудования и контейнеров

Заявка № 3256826/22-02 від 04.01.1981

Публ. 15.12.1982

Машина для перестановки анодов в алюминие